Чому християни східного та західного обряду святкують Великдень у різні дні?

Цього року християни західного обряду — насамперед католики, а також прихильники протестантських і кількох інших церков — святкують Великдень 31 березня. Це ж саме свято за православним церковним календарем припадає на 5 травня, тобто відбудеться на 5 тижнів пізніше. Це практично максимально можлива різниця між датами Великодня різних традицій. З іншого боку, в деякі роки вони збігаються. Чому так відбувається? Для відповіді на це запитання нам доведеться зануритись у тонкощі літочислення та згадати трохи астрономії.

За місячним календарем

Згідно з біблійними описами, події, пов’язані з розп’яттям і воскресінням Христа, відбувались у п’ятницю — неділю після початку святкування юдеями старозавітного Песаха. Він припадає на 14 число нісана — сьомого місяця давньоєврейського календаря. Проблема полягає в тому, що цей календар був місячним, тобто його дати постійно «міняли положення» відносно дат сонячного календаря, запровадженого в Римській імперії Юлієм Цезарем у 45 році до нової ери. Отже, для того, щоб дізнатися, коли святкувати Великдень, спочатку потрібно «вирахувати» Песах.

Треба сказати, що система відліку часу, заснована на русі нашого природного супутника, з’явилася раніше за інші, й причина цього проста: спостерігати зміну його фаз і визначити його повний цикл значно легше, ніж відстежити рух Сонця екліптикою. Перші місячні календарі, вибиті в камені, датуються приблизно 8000-м роком до н. е. Але головна функція календаря — все ж не описова, а передбачувальна: він має дозволяти планувати якісь події в майбутньому. Отже, потрібно не лише спостерігати фази Місяця, а й уміти прораховувати їх наперед, а також дуже бажано було б «прив’язати» місячні цикли до річного, більш важливого в діяльності людини.

Деякі археологи вважають, що ці малюнки, вирізьблені на кістці 33–35 тис. років тому, являють собою перший відомий місячний календар, складений представниками оріньякської культури

Середню тривалість синодичного місяця, тобто повної зміни місячних фаз, із непоганою точністю визначили ще давні шумери: згідно з їхніми обчисленнями, вона складала 29 з половиною діб. Значно пізніше вдалося обчислити більш-менш точну тривалість земного року — в юліанському календарі вона дорівнювала 365,25 доби. «Місячний рік», що складався з 12 синодичних місяців, був на 11 днів коротшим, і для компенсації різниці кожні три роки доводилося «встромляти» ще один місяць.

Від Метона до Індиктона

Врешті, у 433 році до н. е. давньогрецький астроном і математик Метон Афінський запропонував як основу календаря 19-річний цикл — саме з цим періодом місячні фази «потрапляли» на ті самі «сонячні» дати (він майже точно відповідає 235 синодичним місяцям). Цей цикл і зараз відомий під його ім’ям. Його «розходження» з юліанським календарем також виявилося невеликим, і саме цей факт посприяв створенню систем обчислення майбутніх дат Песаха.

Далі, здавалося б, усе просто: для обчислення дати Великодня, «прив’язаного» до неділі, потрібно узгодити місячний календар з актуальнішим юліанським, де повний цикл «повернення» дат на ті самі дні тижня складає 28 років (чотирирічний високосний період, помножений на кількість днів у тижні). Найочевиднішу пропозицію висунув римський хроніст V століття нашої ери Вікторій Аквітанський. Він перемножив тривалість обох циклів — календарного та Метонова — й отримав період у 532 роки. Пізніше цей період назвали «Великим Індиктоном».

Вже у VI столітті римський абат Діонісій Малий за дорученням Папи римського Іоанна I взявся за складання пасхальних таблиць на довший період часу. В його розпорядженні були як астрономічні спостереження минулого, так і розрахунки його попередників. Враховувалися також деякі вимоги тодішнього церковного канону: наприклад, якщо Песах припадав на неділю, то Великдень треба було святкувати через тиждень. За дату весняного рівнодення, після якого мала настати «пасхальна повня» (до якої, у свою чергу, в місячному календарі «прив’язаний» Песах), прийняли 21 березня. Вважалося, що кожні наступні 532 роки дати християнського Великодня будуть повторюватись у тій самій послідовності.

Не дивлячись на небо

Фактично таблицями Діонісія Малого (з невеликими модифікаціями) християни східного обряду користуються й досі. Не в останню чергу це пояснюється тим, що дату Великодня в такій системі відліку відносно нескладно обчислити для довільного року, не заглядаючи в жодні таблиці. Варто також нагадати, що саме цьому хроністу ми завдячуємо появі «нашої ери», тобто літочисленню «від Різдва Христового». Хоча насправді ще майже тисячоліття християнський світ жив за календарем «від створення світу», який «випереджає» звичний нам календар на 5508 років.

Таблиця для розрахунку дати православного Великодня. В усіх колонках, крім останньої, використаний запис чисел за допомогою літер кирилиці (але без необхідного в таких випадках титла)

Але з реальними фазами Місяця такий Великдень уже не має нічого спільного. Річ у тім, що цикл Метона дорівнює 19 рокам лише приблизно. Похибка поступово накопичується, і через 310 років дата обчисленої «пасхальної повні» відрізнятиметься від астрономічної на одну добу. Ба більше, вже середньовічні астрономи, отримавши кращі прилади для спостережень за рухом Сонця, виявили, що точний момент весняного рівнодення насправді не припадає на 21 березня та поступово зсувається на більш ранні дати. Це потягло за собою необхідність календарної реформи, яку і здійснив 4 жовтня 1582 року Папа Григорій XIII: згідно з його буллою, наступним днем після цієї дати стало 15 жовтня (без зміни порядку днів тижня), а правило додавання «зайвого» дня кожні 4 роки було доповнене правилом його «недодавання» в кожний останній рік століття, що не ділиться на 400. Цей календар зараз використовує переважна більшість країн світу, в тому числі й Україна.

Такі кардинальні реформи потягли за собою необхідність зміни методики обчислення дати Великодня. Вона в середньому на 13 діб випереджає дату, вирахувану за алгоритмом Діонісія Малого, але насправді різниці між «католицьким» і «православним» святом у 2 чи 3 тижні не буває — приблизно у 30% випадків вони співпадають, ще у 30% їх розділяє один тиждень, а в решті випадків — 4 чи 5. Новий алгоритм виявився суттєво складнішим, однак необхідно зауважити, що він теж жодним чином не пов’язаний із реальним рухом небесних тіл, будучи лише штучним математичним конструктом. Наприклад, у ньому в якості дати весняного рівнодення вживається фіксована дата 21 березня, хоча всі, хто займається астрономією, знають, що зараз воно частіше настає 20-го числа.

«Зоряний Великдень»

У деяких читачів у цьому місці може виникнути інше питання. Сучасні математичні методи та комп’ютери дозволяють із великою точністю передбачати рух Сонця, Місяця та великих планет на тисячі років у майбутнє. Чому церква не скористається цими розрахунками, щоб запровадити святкування «правильного астрономічного Великодня»?

Насправді такі спроби вже підіймалися — ще у XVIII–XIX століттях протестанти Німеччини та Швеції використовували таблиці місячних фаз, складені Йоганном Кеплером, для встановлення «більш точної» дати цього свята. Пізніше вони повернулися до практики більшості протестантських церков, які вирішили в цьому питанні орієнтуватися на католиків. Цьому сприяло й пожвавлення міжконфесійного діалогу після Першої світової війни.

У 1923 році в Константинополі відбулася велика нарада церковних ієрархів, які представляли головним чином православні церкви. На ній був загалом схвалений проєкт так званого «новоюліанського календаря» та висунута пропозиція повністю відмовитися від «Великого Індиктону» на користь астрономічного обчислення дати Великодня. Призначалася перша неділя після першої повні, що йшла відразу за весняним рівноденням, яке визначали згідно з розрахунками астрономів для меридіана Єрусалиму. На противагу цьому з’явилась ідея просто призначити святкування на неділю, що слідує за другою суботою квітня у григоріанському календарі. Обговорення обох пропозицій затяглося — відомо, що ці питання мали підійматися на Всеправославному соборі 2016 року. Але й тоді остаточне рішення так і не було ухвалене. Тому різні конфесії продовжують святкувати Великдень по-своєму, і його дата не має жодного стосунку до небесних подій.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Juno зробив дивовижне фото Юпітера
Новий квантовий комп’ютер встановив рекорд швидкості дії
Blue Origin демонструє технологію вертикальної посадки ракети New Glenn: відео
Космічне кільце: астрономи зазнімкували гіперсвітну галактику
Викрадення «Луни-2»: як ЦРУ дізналися секрети радянської космічної програми під носом у КДБ
Вчені виявили неподалік від Сонця неймовірно швидкий об’єкт
Галактика-конструктор: телескоп Hubble зазнімкував незвичайного сусіда Чумацького Шляху
Астронавти залишатимуться на борту МКС під час її падіння в атмосферу Землі
Не помічали 55 років: пенсіонер виявив помилку у старій відеогрі Lunar Lander
Новий сонячний цикл вже міг розпочатися