Для утворення деяких мінералів на Марсі атмосферний кисень виявився непотрібним

Для утворення оксиду марганцю на Марсі зовсім не обов’язково, щоб в його атмосфері колись було більше кисню. Про це свідчать експерименти вчених, які змогли отримати ці кристали іншим шляхом.

Порода, що містить оксид магнію
Порода, що містить оксид магнію. Джерело: www.flickr.com

Оксид марганцю на Марсі

2014 року марсоходи NASA знайшли у кратерах Гейла та Індевор кристали оксиду марганцю. Тоді вчені розцінили це як доказ того, що колись у марсіанській атмосфері було значно більше кисню, ніж зараз. Було це мільярди років тому і добре узгоджувалося з іншими геологічними свідченнями тієї епохи.

Це і не дивно, адже на Землі оксид марганцю утворюється тільки під дією атмосфери, ані в океанах, ані у товщі літосфери синтез його неможливий. Але, за словами вчених, це ще не означає, що цей мінерал у принципі не може утворюватися в якихось інших умовах.

Вчені з низки наукових установ США звернули увагу на те, що хімія поверхні Марса сильно відрізняється від земної. Зокрема на цій планеті значно більше галогенів, таких як хлор та бром, і вони на ній зустрічаються у складі зовсім інших сполук, ніж на Землі.

Експерименти з синтезу мінералів

Дослідники провели експерименти з синтезу кристалів оксиду марганцю в умовах, наближених до тих, що спостерігаються зараз на Марсі. Вони розчинили у воді хлорати та бромати — сполуки, у вигляді яких на цій планеті найчастіше можна зустріти галогени, та спробували помістити у це середовище марганець.

Цікаво, що на такий дослід вчених наштовхнула звичайна практика хлорування водопровідної води. Спробувавши окиснити марганець розчиненими у воді галогенами, вчені виявили, що цей процес іде навіть швидше, ніж у випадку атмосферного кисню.

Щобільше, експерименти показали, що в умовах слабкокислих розчинів, які були звичними на ранньому Марсі, розчини броматів окиснюють марганець швидше, ніж будь-яка інша доступна речовина.

Кисень та життя на ранньому Марсі

Ці дослідження сильно підривають віру вчених у те, що в атмосфері Марса колись було значно більше кисню, ніж зараз. Скоріш за все, первинна воднева оболонка планети напряму замінювалася сучасною вуглекислою.

Але це зовсім не значить, що життя на планеті тоді було неможливим. Нещодавно вчені виявили пристосування, які могли б допомогти одноклітинним організмам вижити на ньому навіть зараз, коли умови стали значно гіршими.

На Землі існує чимало пересолених водойм, які містять рідину, дуже схожу на ту, з якою вони експериментували. Прикладом може бути Мертве море. Попри назву, в ньому живе чимало екстремофільних мікроорганізмів, які могли б існувати й на Марсі, коли він був теплішим та вологішим.

За матеріалами Рhys.org

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine