На відміну від Землі, Марс не має глобального магнітного поля, яке захищало б його поверхню від бомбардування потоком високоенергетичних частинок з космосу. Це випромінювання може завдати серйозних збитків здоров’ю, а також вплинути на системи життєзабезпечення, від яких залежатиме існування майбутніх підкорювачів Червоної планети.
Тож немає нічого дивного, що вже зараз багато інженерів працюють над різними варіантами розв’язання цієї проблеми. Одним із них є розміщення майбутніх людських поселень у лавових трубках чи печерах. Також розглядається варіант використання природних матеріалів (каменів та осадових порід) для створення додаткового захисного шару навколо модулів бази.
Нещодавно у дослідників з’явився важливий аргумент на користь того, що останній спосіб справді може зменшити вплив шкідливого випромінювання. Для цього вони скористалися даними, які були зібрані встановленим на борту марсохода Curiosity детектором оцінки радіації RAD.
У вересні 2016 року ровер на дванадцять днів припаркувався біля підніжжя скельної формації, відомої під назвою Murray Butte. Впродовж цього часу RAD зафіксував зменшення загального рівня радіації на 4%. Що ще важливіше, прилад виявив зниження на 7,5% випромінювання нейтральних частинок (включно з нейтронами), які можуть проникати через породи й тому дуже шкідливі для здоров’я.
За словами дослідників, ці числа статистично надто високі, щоб бути випадковим відхиленням у рівні фонового випромінювання, і справа саме в розташуванні ровера. Скеля захистила його від радіації. Наразі вчені шукають інші місця, де RAD зможе підтвердити існування цього ефекту.
Більшість вимірюваного RAD походить від галактичних космічних променів — частинок, які виробляються надновими та розносяться по всьому Всесвіту. Але свій внесок робить і Сонце. Зараз наше світило входить у новий цикл активності, й фахівці місії Curiosity сподіваються провести вимірювання під час потужної сонячної бурі. Це дозволить зрозуміти, наскільки вона може бути небезпечною для людей на поверхні Марсу.
За матеріалами https://www.jpl.nasa.gov
