Чому велетенські зорі «тікають» з Чумацького Шляху?

Вчені дослідили гігантські зорі класів О та Be та дійшли висновку, що чимало з них летять геть із Чумацького Шляху. Науковці використали каталог космічного телескопа Gaia, щоб докопатися до суті процесу.

Гарячі зорі часто стають «втікачами» з Галактики
Гарячі зорі часто стають «втікачами» з Галактики. Джерело: phys.org

Гігантські зорі полишають Галактику

Чимало надзвичайно великих та яскравих зір спектральних класів O та Be за якийсь час мають полишити Чумацький Шлях. Їхні траєкторії ведуть їх геть від нього у глибини космосу. Про це свідчить стаття, опублікована у журналі Astronomy and Astrophysics вченими з університету Барселони.

Те, що Чумацький Шлях постійно втрачає деякі свої зорі, давно вже не є секретом. Загальна їхня кількість, за деякими дослідженнями, може сягати 10 млн. Однак досі лишалося незрозумілим, яка їхня частка належить молодим і масивним світилам.

Зорі класу Be — надзвичайно яскраві блакитні світила, які мають велику масу і дуже невеликий вік. О-клас — це взагалі найгарячіший вид зір у Всесвіті. Температура їхньої поверхні може сягати 50 тис. К.

Обидва типи зір часто народжуються разом у складі дуже особливих скупчень. Вони називаються OB-асоціаціями. Через те, що світила у них дуже важкі та гарячі, живуть вони недовго і швидко зникають у спалахах наднових.

Що показало нове дослідження

У новому дослідженні вчені вирішили з’ясувати, яка частка зір класів O та Be є «втікачами», тобто мають вектори швидкостей, які ведуть їх геть із Чумацького Шляху. Для цього використали два каталоги: Galactic O-Star Catalog (GOSC) і Be Star Spectra (BeSS). Вони містять найповніший перелік цих світил.

Для того, аби визначити їхні вектори швидкості, науковці скористалися даними космічного телескопа Gaia. Каталог даних DR3, зібраних найдосконалішим на сьогодні астрометричним інструментом, містить інфомацію про понад мільярд світил.

Команда порівняла дані Gaia з каталогами GOSC і BeSS та виявила 417 світил O-типу та 1335 Be-типу, присутніх як у Gaia, так і у відповідних каталогах. З них 106 виявилися «втікачами» типу O, що становить 25,4 відсотка зір у каталозі GOSC, та 69 типу Be, що становить 5,2 відсотка зір у каталозі BeSS.

Дві теорії щодо «втечі» масивних зір

Вчені зробили висновок, що в середньому світила класу О мають більшу швидкість, ніж Be. Та й узагалі серед гарячих і масивних зір «втікачів» виявилося непропорційно багато. Щодо причин цього вчені висувають дві версії.

Перша — це сценарій динамічного викидання. Він полягає в тому, що подвійні гарячі зорі у подвійних системах можуть зближуватися з іншими світилами, що входять до складу асоціації. В цьому випадку взаємодія гравітаційних сил може легко викинути якийсь із компонентів геть.

Друга весія передбачає ситуацію, коли у подвійній системі з двох таких зір одна перетворюється на наднову значно швидше за іншу. В такому випадку сила вибуху цілком може викинути друге світило не лише за межі системи, а й Галактики. Цілком можливо, що у космосі можуть реалізовуватися обидва варіанти.

За матеріалами phys.org

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine