Дивна форма транснептунового об’єкта Аррокот у поясі Койпера викликає як цікавість, так і питання у вчених. Ці незвичайні структури можуть приховувати важливі відомості про походження цього віддаленого об’єкта і, можливо, про нашу Сонячну систему.
Аррокот є найвіддаленішим об’єктом, який коли-небудь був вивчений зблизька. Він розташований у поясі Койпера, далеко за межами навіть Плутона. Цей об’єкт привертає увагу своєю дволопатевою формою, червонуватим відтінком і нерівностями на своїй поверхні. Ці нерівності можуть бути слідами великих валунів, які колись злилися разом, утворюючи Аррокот.
У 2019 році космічний апарат New Horizons пролетів повз Аррокот на відстані 44,6 а.о. від Сонця, надаючи вченим унікальну можливість вивчити цей об’єкт. Під керівництвом планетолога Алана Стерна з Південно-Західного науково-дослідного інституту, команда вчених ретельно проаналізувала отримані дані та виявила 12 нерівностей на поверхні Аррокота. Ці нерівності мають подібний розмір, форму, колір і альбедо, що може свідчити про їхнє спільне походження.
«Дивовижно бачити цей об’єкт настільки добре збереженим. Аррокот трохи схожий на малину, складену з маленьких частинок. Його форма безпосередньо розкриває історію його формування з набору будівельних блоків, дуже схожих один на одного», — говорить астроном Вілл Гранді з Ловеллівської обсерваторії.
Аррокот як капсула часу
Аррокот розташований настільки далеко від Сонця, що являє собою своєрідну капсулу часу, тому може бути важливим ключем до розуміння еволюції планет у Сонячній системі. Цей об’єкт може бути залишком планетезималі, яка так і не переросла у повноцінну планету. Завдяки своєму положенню він практично не піддається впливу сонячного випромінювання, тому є найбільш природним і незміненим об’єктом серед тих, що ми коли-небудь вивчали.
Попередні дослідження Аррокота вказували на те, що він колись складався з двох менших об’єктів, які поступово злилися разом. Проте останні відкриття говорять про те, що ця історія набагато складніша. Вчені вважають, що це була ціла купа об’єктів, які перебували у складному орбітальному танці та м’яко зливалися під впливом гравітації на низьких швидкостях, утворюючи більший об’єкт. Це свідчить про те, що формування планет могло розпочатися з купи менших тіл, що об’єднуються разом.
Особливості Аррокота
Аррокот має величезні розміри: 35 км завдовжки, 20 км завширшки та 10 км завтовшки. Він складається з двох великих частин. Більша отримала назву Wenu, а менша — Weeyo.
Використовуючи зображення зблизька, отримані New Horizons, вчені змогли ідентифікувати 12 курганоподібних структур на Wenu. Для пояснення їхнього походження дослідники провели моделювання, розглядаючи два можливих сценарії. Перший передбачав зіткнення менших об’єктів на великій швидкості, що призвело б до гладкої поверхні. Інший — м’яке злипання більших об’єктів на малій швидкості, що привело б до утворення грудкуватої поверхні. Дослідники вважають, що другий сценарій більш ймовірний.
Такі відкриття підтверджують ідею, що планетезималі можуть утворюватися з менших об’єктів, які поступово об’єднуються. Це нове розуміння формування тіл, подібних до Аррокота, може допомогти вченим розглядати інші об’єкти в Сонячній системі з новою перспективою.
Зараз місія NASA Lucy досліджує популяції астероїдів, що рухаються в орбітах Юпітера. Вчені сподіваються, що пошук подібних до Аррокота структур серед цих об’єктів допоможе їм краще зрозуміти процеси формування в Сонячній системі.
Раніше ми повідомляли про нові відкриття New Horizons на краю Сонячної системи.
За матеріалами universetoday.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
