Протистояння Юпітера — найяскравіша з подій цього типу, що відбувається майже щорічно. Його без перебільшення можна назвати «центральним протистоянням року», тим більше, що цього року воно хронологічно знаходиться посередині ряду опозицій зовнішніх планет: спочатку цю конфігурацію пройшли Сатурн і Нептун, а в листопаді-грудні їхню серію завершать Уран і Марс.
Сам термін «протистояння» (опозиція) означає, між іншим, те, що планета, яка в ньому перебуває, сходить увечері, кульмінує опівночі та ховається за горизонтом на світанку. Отже, умови для її спостережень у цей час є найкращими. На додаток, оскільки Земля в цей момент опиняється приблизно на одній прямій між Сонцем і планетою, її відстань від останньої зменшується до мінімально можливої протягом року.
Протистояння Юпітера відбуваються в середньому кожні 399 днів. Але його віддаленість і максимальний блиск, що залежить від його відстані до Землі та Сонця, помітно змінюються в залежності від положення газового гіганта на орбіті. Справа в тому, що юпітеріанська орбіта помітно витягнута: її ексцентриситет складає 0,0489, що майже утричі більше відповідного показника нашої планети. Через це у перигелії Юпітер перебуває на відстані 4,950 а.о. (740,6 млн км) від нашого світила, а в афелії віддаляється від нього на 5,457 а.о. (816,4 млн км).
Щоб розрахувати його віддаленість від нас у протистоянні, від наведених чисел слід відняти одиницю — ту саму «астрономічну одиницю», що дорівнює середньому радіусу земної орбіти. Земля проходить поблизу юпітеріанської лінії апсід, тобто уявної прямої, що сполучає перигелій і афелій орбіти Юпітера, на початку квітня та жовтня, коли відстань нашої планети від Сонця практично дорівнює середній. Саме під час жовтневих протистоянь газовий гігант опиняється поблизу перигелія. Наприклад, 2 жовтня 1951 року він наблизився до нас на 3,949 а.о. (590,7 млн км). Одна тисячна астрономічної одиниці «випала» через складні механізми гравітаційної взаємодії великих планет Сонячної системи.
Цьогорічна опозиція Юпітера припадає на 26 вересня, що не так уже й далеко від початку жовтня. Максимальне зближення з ним до відстані 3,9526 а.о. станеться днем раніше. Приблизно на таку саму відстань він підходив до Землі в жовтні 1963 року, і з того часу настільки тісних зближень із найбільшою планетою не відбувалося.
Побачити Юпітер дуже просто: вже понад місяць він є найяскравішим зореподібним об’єктом нічного неба. Вищий блиск зараз має лише Венера, але вона перебуває поблизу Сонця і спостерігати її дуже важко. Газовий гігант виглядатиме як жовтувате світило, що виразно виділятиметься на тлі слабких зірок сузір’я Риб. Він сходитиме кожного вечора над східною частиною горизонту та кульмінуватиме над його південною частиною опівночі. Його максимальна висота для спостерігачів на широті Києва сягне 40°, а блиск буде лише трохи меншим за -3ᵐ. Чотири найбільших супутника планети, які ще називають «галілеєвими», видно вже у бінокль зі збільшенням 8-10 крат. Такий самий інструмент дозволить помітити її диск, а от для того, щоб роздивитися його деталі, потрібні мінімум 50-кратні телескопи.
Непогані умови видимості Юпітера збережуться до кінця осені. Його наступне «велике протистояння» очікується у жовтні 2034 року, коли він наблизиться до нас на відстань 3,953 а.о.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
