Як Август Мебіус винайшов лист з однією стороною

Німецький науковець Август Мебіус відомий тим, що він математично описав лист, який має тільки одну сторону. Йому це було зовсім не важко з огляду на те, що він усе життя  займався складними геометричними побудовами. А ми можемо зробити щось подібне, використовуючи лише ножиці та папір.

Стрічка Мебіуса
Стрічка Мебіуса. Джерело: www.iflscience.com

Життя Августа Мебіуса

Чи можете ви уявити собі тривимірний об’єкт, який має лише одну площину і лице один край? Проте такий справді існує і названий на честь німецького математика та фізика Августа Мебіуса, який його першим описав.

Народився Август 17  листопада 1790 року на території знаменитої гімназії Шульпфорта при дворі курфюрста Саксонії. Його батько викладав у танці, однак помер, коли хлопцю було лише три роки. Виховували його вдома, і вже в дуже ранньому віці він продемонстрував талант у математиці.

Після отримання почакової освіти Август у 1803 році вступив до тіє ж Шульпфорти й навчався там до 1809 року, а після її закінчення — до Лейпцигського університету. Рідні хотіли, аби  він став юристом, але самому хлопцю більше подобалися математика та астрономія, тож після  кількох років навчання він перевівся спочатку до Гьотінгена, де слухав лекції про рух небесних тіл від самого Карла Гаусса, одного з найвидатніших вчених свого часу. Потім, у 1814-му, продовжив навчання в місті Галле.

Коли Мебіус закінчував своє навчання, з’ясувалося, що в Лейпцигському університеті звільнилося місце професора астрономії. Тож він спішно захистив дисертацію із цієї дисципліни. Вона стосувалася розрахунку покриття зір планетами, явищам, коли другі опиняються між першими й нами. Передбачати ці моменти дуже важливо, адже вони дають змогу вивчати тіла Сонячної системи.

Август Фердинаннд Мебіус
Август Фердинанд Мебіус. Джерело: Вікіпедія

Решту свого життя Мебіус офіційно працював професором астрономії та співробітником (з 1848 року — директором) Лейпцизької астрономії, однак у цій галузі відзначився не дуже сильно та й загалом його репутація як викладача була не дуже високою.

Можна навіть сказати, що життя він провів достатньо нудне, у нього була дружина, діти онуки, значна частина яких теж стала відомими вченими. Проте задовго до своєї смерті, у 1868 році, він прославився серед колег як людина, що досягла висот у дуже складних для розуміння пересічними людьми галузях науки. І його досягнення виявилися досить вагомими для того, аби  назвати на його честь кратер на іншому боці Місяця.

Дослідження Мебіуса

Все своє життя Мебіус присвятив роботам на стику чистої математики, геометрії та  фізики. Ще у 1827 році він опублікував роботу, присвячену барицентричному численню. Суть його полягає в тому, що у просторі за допомогою звичайних координат задається деякий трикутник. Потім відстань до кожної з вершин цього трикутника до певної точки можна використати як її координати, які називають барицентричними.

Барицентричні координати

Переваги такого дивного методу полягають у легкості обчислення різноманітних  геометричних параметрів, оскільки тепер для цього достатньо простих алгебраїчних рівнянь. 

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №6 2021 (187)

До товару

Спочатку така геометрія не була дуже популярною, але зараз вона використовується у методі кінцевих елементів, коли у розрахунках, наприклад, механічної міцності найскладніша деталь розбивається на окремі прості геометричні фігури, ті описуються через барицентричні координати, й вже у цьому вигляді можна достатньо легко розрахувати що завгодно.

Інший приклад неочевидності робіт Мебіуса — площина, яка названа на його честь, і поняття узагальненого кола. Ідея звучить трохи шизофренічно: пряма на площині теж може розглядатися як окремий випадок кола.

Насправді все достатньо логічно. Площина нескінченна. Але якщо десь на ній нескінченно далеко від нас розташована   якась точка, то через неї ми можемо провести коло. Довжина окружності при цьому також наближатиметься до нескінченності. Але що буде, якщо ми візьмемо її ділянку, яка проходить через якийсь обмежений шматок цієї площини, наприклад, наш стіл.

Що ми побачимо? Довжина окружності нескінченна, тому кривина її в локальній точці має наближатися до нуля. Тобто на цій ділянці вона справді має бути саме як пряма. Тобто у барицентричних координатах її можна математично описувати як коло нескінченного радіуса.

Кола та прямі на  поверхні Мебіуса
Кола та прямі на поверхні Мебіуса. Джерело: Вікіпедія

Також Мебіус займався проєктивною геометрією — зокрема, тим, як зображення тривимірних об’єктів виглядають на різних двовимірних поверхнях, які форми утворюються під час перетину геометричних тіл різними площинами та поверхнями і як усе це описати математично. Можна сказати, що все сучасне автоматизоване проєктування в інженерних задачах ґрунтується на працях німецького астронома.

Свій внесок Август Мебіус вніс і в механіку. Зокрема, довів, що будь-яка сукупність сил може бути зведена до всього шести, які формують грані тетраедра. А 1837 року він опублікував фундаментальну працю зі статики — розділу механіки, що вивчає рівновагу конструкцій під дією різних сил.

Лист Мебіуса

Однак найзнаменитіше своє відкриття Август Мебіус зробив наприкінці свого життя одночасно з іншим науковцем — Йоганом Лістингом. При цьому обидва науковці свої дослідження опублікували лише через кілька років. Зображення того, що зараз зветься листом чи стрічкою Мебіуса, зустрічаються ще на римській мозаїці ІІІ століття до н. е.  Тобто в принципі він був відомий і до того, просто люди не могли осмислити, що це таке.


Йоган Лістинг — засновник топології
Йоган Лістинг — засновник топології. Джерело: Вікіпедія

Щоб осмислити це, знадобиться папір і ножиці. Відріжте стрічку рівномірної довжини та згорніть її в  кільце. Тепер переверніть один з кінців на 180° і склейте в  такому вигляді. Утворилося якесь дивне кільце і що із ним не так можна зрозуміти за допомогою олівця.

Оберіть будь-яку ділянку паперового кільця Мебіуса і поставте точку на однаковій відстані від країв. Далі просто ведіть із неї лінію у будь-якому напрямку, тримаючись середини. В якийсь момент ви повернетеся до початку, але намальована олівцям лінія буде з обох боків стрічки.

Так відбувається через те, що  насправді ніякої «іншої сторони» у стрічки Мебіуса немає. Це — одна і та сама поверхня. Щобільше, можна узяти пензлика, змочити його фарбою і дуже обережно почати фарбувати один з країв цього  дивовижного об’єкта.

Стрічка Мебіуса на давньоримській мозаїці
Стрічка Мебіуса на давньоримській мозаїці. Джерело: Вікіпедія

Рано чи пізно ви знову повернетесь у ту саму точку, але пофарбованими виявляться обидва її краї. А все тому, що це — насправді один край, просто хитрим чином закручений. Таким чином стрічка Мебіуса дійсно є тривимірним об’єктом, що має одну поверхню й одну грань.

Але й це ще не все. Якщо ваша паперова стрічка достатньо широка, можете знову взяти ножиці та спробувати розрізати її приблизно посередині, десь по тій лінії, яку ви окреслили олівцем. Ви не отримаєте дві стрічки Мебіуса просто вдвічі подовжите її. А ось якщо робити розріз ближче до краю, то тут уже будуть варіанти.

Цікаво, що у листа Мебіуса існує чотиривимірний аналог, який зветься пляшкою Клейна. Уявіть собі щось, що починається як звичайна пляшка без дна, але її горло переходить у тонку трубку, яка через четвертий вимір вивертається всередину, проходить туди, де має бути дно і вивертається назовні з’єднуючись із тим, з чого  починалося способом аналогічним до склеювання паперової стрічки.

Що буде, якщо розрізати стрічку Мебіуса навпіл
Що буде, якщо розрізати стрічку Мебіуса навпіл? Джерело: Вікіпедія

З листом Мебіуса  пов’язана одна загадка, яку вчені не могли розгадати кілька десятиліть. При якому мінімальному співвідношенні довжини й ширини стрічки ще можна скласти її у лист Мебіуса. Тільки у 2023 році було остаточно доведено, що це — корінь із 3, тобто приблизно 1,732.

Август Мебіус і топологія

Говорячи про  стрічку Мьобіуса, не можна не згадати про те, що вчений займався також галуззю геометрії, яка зветься топологією. Це розділ математики, що вивчає властивості просторів та фігур, які залишаються незмінними під час безперервних деформацій — таких як розтягування, стискання чи згинання, але без розривів чи склеювання. І там є ще один цікавий об’єкт, названий на честь німецького вченого — драбина Мебіуса.

Мова іде  про особливий  вид графів. Це такі фігури, в яких важливе взаємне розташування точок і зв’язки між ними, але не довжина самих зв’язків. У рамках цієї науки Мебіус зацікавився задачею про те, чи можна розділити якусь країну на п’ять частин так, щоб кожна мала якийсь  неточковий кордон з усіма п’ятьма.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту
Проблема чотирьох фарб. Джерело: Вікіпедія

Відповідь — ні. Це доводиться математично, а сама задача є окремим випадком проблеми чотирьох кольорів — припущення про те, що окремі області на будь-якій карті поверхні можна розфарбувати не більш як чотирма різними кольорами так, щоб області однакового кольору ніколи не межували одна з одною. Математикам знадобилось близько ста років, аби довести це.

Ще одним цікавим відкриттям німецького вченого є так звана драбина Мебіуса. Уявіть, що у вас є пари точок, які утворюють стрічку, з’єднати  усі точки по кожній стороні, а також всередині пар, так, щоб утворилося щось схоже на драбину. А тепер з’єднати кінці «драбини» з поворотом на 180°, як у випадку листа Мебіуса.

Отриманий граф неможливо зобразити на площині так, щоб його зв’язки ніде не перетиналися, але при цьому вони дійсно не перетинаються. При цьому через усі точки драбини Мебіуса завжди можна прокласти шлях таким чином, що він ніколи двічі не пролягає через одну і ту саму точку чи зв’язок.

Драбина Мебіуса. Насправді лінії у ній не перетинаються
Драбина Мебіуса. Насправді лінії у ній не перетинаються. Джерело: Вікіпедія

Резистор Мебіуса

Напевно, багато хто думає, що  при таких незвичних характеристиках листа Мебіуса деталі, що мають його форму, повинні мати якісь дивовижні властивості. І така деталь справді є. Вона називається резистором Мебіуса і була винайдена у 1966 році. 

Як в усякого резистора, його задача створювати в електричній схемі опір і тим самим керувати  перетворення електричної напруги в силу струма. Являє собою резистор Мебіуса два провідних листи, які розділені діелектриком. Їх вже знайомим нам способом скручують в лист Мебіуса та спаюють.

Зазвичай резистори працюють ще й як котушки індуктивності. Тобто в них виникають паразитні токи. А де паразитні токи — там і небажані радіоімпульси. А ось якщо їх скрутити у лист Мебіуса, такої проблеми не виникає. До того ж такий елемент електричного спротиву є нереактивним. Струм у ньому зникає у ту ж мікросекунду, як розмикають коло.

Щоправда, виникає інша  проблема — накопичення паразитного заряду. Та й коштує такий резистор значно дорожче за звичайний. Саме тому їх переважно використовують там, де їхні переваги показують себе найкраще: у різноманітній складній радіоапаратурі та медичних пристроях, де кожен зайвий струм та радіоперешкоди можуть створити проблеми.

Новини інших медіа
Астрономи спостерігають близьку наднову з перших днів вибуху
Брудна крига навколо Бети Живописця свідчить про часті зіткнення
NVIDIA у сотні разів пришвидшила обробку даних Event Horizon Telescope
Аварія ракети Vulcan вдарила по планах Amazon Leo і Пентагону
Вище та потужніше: Ілон Маск анонсував нову версію Starship
Voyager 1 наближається до нового рекорду віддаленості від Землі
Астрономи знайшли джерело загадкових спалахів масивної зорі
Загадку згасання зореутворення перевірили на далекій групі галактик
Астрономи вперше побачили зникнення газового гіганта з поля зору
ALMA виявила три зоряних ядра на різних стадіях еволюції всередині однієї газової хмари