Космічний апарат NASA Voyager 1, який вирушив у подорож ще у 1977 році, встановлює черговий історичний рекорд. Невеликий зонд розміром із легковий автомобіль уже став першим рукотворним об’єктом, що вийшов у міжзоряний простір. Майже п’ять десятиліть він мчить від Землі зі швидкістю 61 100 км/год. 18 листопада 2026 року, о 10:16 за всесвітнім координованим часом (UTC), апарат офіційно опиниться на відстані одного світлового дня від нашої планети — це 25,9 млрд км.

Шлях, який промінь світла долає за 24 години, зайняв у Voyager 1 понад 49 років. Як зазначають у NASA, ця подія поповнює довгий перелік унікальних досягнень місії, адже Voyager 1 та його близнюк Voyager 2 залишаються єдиними апаратами, що працюють за межами геліосфери — захисної бульбашки сонячних частинок і магнітних полів.

Щоб відзначити цю подію, космічне агентство закликало охочих 17 листопада після заходу Cонця, спрямувати у небо світловий сигнал. За допомогою спеціального вебзастосунку на смартфоні або звичайного ліхтарика можна передати в космос літери «V G R» абеткою Морзе на знак підтримки далекого мандрівника.
Зв’язок із зондом займатиме дві доби
As Voyager 1 approaches one light-day from Earth, you can track its position, visualize the time it takes for its messages to reach home, and re-create its tour of the solar system. All it takes is our free, online solar system simulator!
Try it out: https://t.co/IOhgYvdB3x https://t.co/q8WkWypZLB
— NASA Solar System (@NASASolarSystem) November 13, 2026
Досягнення відстані в один світловий день має не лише символічне, а й цілком практичне значення для інженерів місії. Воно безпосередньо впливає на швидкість обміну інформацією між Землею та зондом. Керівниця проєкту Voyager у Лабораторії реактивного руху NASA (JPL) Сюзі Додд пояснює це на простому прикладі: якщо надіслати апарату команду о восьмій ранку в понеділок, відповідь від нього надійде на Землю лише близько восьмої ранку в середу. Радіосигналам, які рухаються зі швидкістю світла, тепер потрібна повна доба в один бік і стільки ж — на повернення. Первинне завдання Voyager 1 обмежувалося прольотом повз Юпітер і Сатурн, що зонд успішно виконав у 1979 та 1980 роках. Проте апарат продовжив політ. Разом із Voyager 2 вони передали детальні знімки планет-гігантів, а останніми роками досліджують властивості міжзоряного середовища.
Послання крізь мільярд років
Попри феноменальну витривалість, запаси енергії на борту Voyager 1 поступово вичерпуються. Апарат живиться від плутонієвого джерела, потужність якого неухильно падає. Протягом останнього року фахівці NASA були змушені по черзі вимикати наукові прилади, щоб максимально подовжити життя місії. Зараз у робочому стані залишаються лише два інструменти: магнітометр та підсистема плазмових хвиль, яка фіксує слабкі електромагнітні коливання міжзоряного простору. У NASA сподіваються підтримувати зв’язок із зондом до початку 2030-х років, поки рівень енергії не впаде нижче критичного мінімуму. Проте вимкнення електроніки не означатиме завершення місії.

На борту Voyager 1 та Voyager 2 закріплені позолочені мідні диски — так звані Золоті платівки. На них записані привітання понад 50 мовами, звуки дощу й морського прибою, музика від П’ятої симфонії Бетховена до рок-н-ролу Чака Беррі, а також карта пульсарів із координатами Землі. Крім того, платівка містить звернення тогочасного президента США Джиммі Картера, яке, ймовірно, переживе нашу цивілізацію на мільярд років уперед і слугуватиме знаком доброї волі людства для можливих позаземних цивілізацій у безмежному Всесвіті.
Раніше ми пояснювали про те, чому прощальний знімок Voyager 1 актуальніший сьогодні, ніж 36 років тому.
За матеріалами Science Alert