«Вугільний мішок» над ALMA

З незапам’ятних часів люди вдивлялися в зоряне небо і давали назви тому, що вони там бачили. Представлене фото, зроблене на плато Чахнатор у чилійських Андах, демонструє одну таку небесну пам’ятку, яка впродовж людської історії мала безліч імен.

Смуга Чумацького Шляху над ALMA. У верхній частині зображення можна побачити обриси туманності Вугільний мішок. Джерело: ESO/Y. Beletsky (LCO)

На знімку ми бачимо смугу Чумацького Шляху над однією з антен комплексу ALMA. У верхній частині кадру помітна пара яскравих зір. Вони складають частину Південного Хреста — одного з найвідоміших сузір’їв земного неба. Під ними виділяється темний безформний силует, відомий як туманність «Вугільний мішок».

Туманність являє собою гігантську хмару молекулярного газу, настільки щільну, що вона не пропускає світло зір, що лежать позаду неї, тому нам здається, що на цій ділянці неба нічого немає. На щастя, хоча «Вугільний мішок» і блокує видимий діапазон спектра, але пропускає випромінювання на міліметрових і субміліметрових хвилях, що дає змогу спостерігати за затуленими ним зорями й навіть далекими галактиками.

Різні народи по-різному називали цю туманність. Австралійські аборигени ототожнювали її з головою страуса Ему, який простягнув крила по всьому небу. А астрономи стародавніх інків називали темну пляму «Юту», маючи на увазі непримітного, схожого на сіру куріпку, південноамериканського птаха Тінаму.

За матеріалами https://www.eso.org