Від атомів до ядер: людство запустило перший хронометр нової ери

Світова наукова спільнота офіційно переступила поріг нової ери у хронометрії. Дві незалежні дослідницькі групи — з Віденського технічного університету (Австрія) та Університету Цінхуа в Пекіні (Китай) — презентували перші робочі прототипи ядерних годинників. Результати їхніх фундаментальних праць були опубліковані в авторитетному науковому журналі Nature.

ядерний годинник
Як працює ядерний годинник та чим він відрізняється від атомного? Ілюстративне фото: Unsplash

Сучасні атомні хронометри, на яких тримається робота супутникової навігації GPS та глобального інтернету, демонструють дивовижну точність — їхня похибка становить 1 секунду на 300 млн років. Проте ядерні аналоги здатні розсунути ці межі до мільярдів років, відкривши шлях до вивчення найменш зрозумілих явищ Всесвіту, зокрема темної матерії.

Чим ядерний годинник відрізняється від атомного?

Аби зрозуміти сутність прориву, варто пригадати шкільний курс фізики. Звичайний атомний годинник працює завдяки лазеру, налаштованому на чітку частоту світла: вона змушує електрон стрибати між двома енергетичними рівнями на орбіті атома.

Кристал торію-229
Кристал торію-229, який пронизує лазерний промінь. Зображення: Віденський технічний університет

Ядерний годинник занурюється набагато глибше — в саме серце матерії. Атомне ядро приблизно в десятки тисяч разів менше за весь атом разом із його електронною хмарою. Далі лазер фокусується безпосередньо на коливаннях ядра, фіксуючи його перехід між енергетичними станами. Оскільки ядро сховане глибоко всередині атома, воно набагато менше піддається впливу зовнішніх завад та електромагнітних полів, що теоретично робить годинник значно точнішим.

Чому саме торій-229?

Зазвичай, аби змінити стан атомного ядра, потрібні гігантські обсяги енергії та жорстке випромінювання. Проте ізотоп торій-229 є унікальним природним винятком. Його ядро можна «стискати» та переводити між енергетичними рівнями за допомогою порівняно доступних оптичних лазерів.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Колекція журналів Universe Space Tech №1

До товару
Ядерний годинник
У Віденському технічному університеті (TU Wien) фахівець налаштовує лазер за вакуумною камерою, в якій знаходиться кристал торію ядерного годинника. Це один із двох нових ядерних годинників на торії; про другий, розташований у Пекіні. Фото: TU Thorsten Schumm / TU Wien

Співавтор дослідження, професор Віденського технічного університету Торстен Шумм, пояснює концепцію простими словами: «Основна ідея проста: у вас є лазер і торій. Лазер змінює енергетичний стан ядер торію, а самі ядра використовуються для зворотного зв’язку — вони стабілізують частоту лазера».

В основі обох розробок лежить кристал торію. Цей матеріал науковці вирощували паралельно, що призвело до запеклої, але дружньої глобальної конкуренції між австрійськими та китайськими фізиками.

Поточний стан і перспективи

Попри колосальний потенціал, нові ядерні годинники поки що перебувають на етапі «ранніх прототипів». Поточні випробування показують, що китайська версія приблизно в шість разів стабільніша за австрійську. Водночас віденський прилад першим опублікував систему стабілізації, аналогічну тій, що застосовується в класичних атомних годинниках.

Наразі розроблені екземпляри накопичують похибку в 1 секунду приблизно за 30 млн років. Це майже в 10 разів гірше за сучасні цезієві стандарти, які офіційно задають еталон секунди на Землі.

Утім, це лише перший крок. Науковці переконані: у міру вдосконалення якості кристалів торію та підвищення потужності лазерів кожне наступне покоління ядерних хронометрів ставатиме точнішим, поки остаточно не залишить атомні годинники в минулому.

Раніше ми розповідали про те, як час у ранньому Всесвіті рухався у 5 разів повільніше, ніж зараз.

За матеріалами Popular Science

Новини інших медіа
В Івано-Франківську за ініціативи ГО «Асоціація Ноосфера» запрацювала Академія космічної інженерії
Сонце, Земля, Юпітер і білі карлики: потенційні пастки для темної матерії
Огляд даних James Webb показав силу галактичних вітрів
Камери зонда Hera зафіксували відтінки й температуру астероїдів
Маленькі червоні цятки отримали найкраще на сьогодні пояснення
«Асоціація Ноосфера» провела рекордний за десять років етап NASA Space Apps Challenge в Україні
У Румунії стався землетрус. Українців просять поділитися спостереженнями
Астрономи спостерігають близьку наднову з перших днів вибуху
Брудна крига навколо Бети Живописця свідчить про часті зіткнення
NVIDIA у сотні разів пришвидшила обробку даних Event Horizon Telescope