7–8 жовтня в усьому світі відбувся хакатон NASA Space Apps Challenge 2023. В Україні він проводився в онлайн-форматі у Києві та у Дніпрі. У другому випадку це відбулося за підтримки громадської організації «Асоціація Ноосфера». Загалом у ньому взяли участь понад 350 осіб.
Хакатон NASA в Україні
В Україні відбулися локальні етапи всесвітнього хакатону NASA Space Apps Challenge 2023. 7–8 жовтня американська аерокосмічна адміністрація запропонувала всім охочим у різних країнах випробувати себе у розв’язаннях найрізноманітніших інженерних задач — від створення платформи для полегшення доступу до наукових досліджень до вирощування рослин у космосі.
NASA Space Apps Challenge — це захід, у якому командам, які складаються з програмістів, робототехніків, винахідників, дизайнерів, дається 48 годин на те, аби розробити рішення якоїсь нагальної інженерної задачі. Тож про негайне практичне застосування розробок не йдеться. Головна мета — показати потенціал певних рішень і професіоналізм фахівців.
NASA проводить свій хакатон з 2012 року, а Україна бере у ньому участь вже всьоме. Переможцям у різних категоріях космічна агенція надає можливість відвідати її штаб-квартиру та поспостерігати за пуском ракети-носія. Команди з нашої країни вже кілька разів ставали переможцями світового етапу.
2016 року призером став проєкт «стрибаючого» марсохода Mars Hopper. Тоді українцям вдалося побувати на запуску місії OSIRIS-REx. Тієї самої, що недавно привезла на Землю зразки з астероїда.
У 2017 році команда Spacer увійшла до топ-10 у номінації People’s Choice, а 2021-го команда FireWay перемогла у номінації Best Use of Technology. Цьогоріч хакатон проводився у двох локаціях: у Києві та Дніпрі.
Рекордний захід від ГО «Асоціація Ноосфера»
У Дніпрі організатором хакатону традиційно виступила «Асоціація Ноосфера».Хоч хакатон проходить у форматі онлайн, але студенти і ментори Інжинірингової школи Noosphere у різних містах зібралися разом аби попрацювати над проєктами пліч-о-пліч.
Цей захід став рекордним за кількістю учасників. Загалом їх зібралося 246. При цьому частина з них долучилася з-за кордону. До хакатону приєдналася міжнародна команда, яка на половину складається з українців. Іншу частину склали фахівці з Греції й Естонії, а саме: представники Національної обсерваторії Афін, Університету Тарту та Університету Арістотеля в Салоніках.
Вони прийшли не з метою перемогти, а презентувати власний проєкт і отримати фідбек та експертизу від журі. Цікаво, що їхній проєкт був присвячений захисту української культурної спадщини за допомогою космічних даних і супутникових спостережень.
Серед решти учасників також було чимало людей, для яких розв’язувати завдання від NASA було не вперше. Так, команда Einstein’s sect бере у ньому участь з 2021 року, а Next Space Labs минулого року навіть були серед переможців.
Результати хакатону в Дніпрі
Загалом були представлені 37 проєктів. Їхні захисти тривали протягом 6 годин, з яких журі обрало три команди-переможці:
• Einstein’s sect, які створили нейронну мережу, що може прогнозувати планетарний індекс (PI) на основі нових даних про сонячний вітер у реальному часі.
• Titans2.0, які створили настільну гру про виживання на Титані, одному із супутників Сатурна. Головна мета — вижити в умовах обмежених ресурсів і досягти успішної колонізації планети.
• ISCIPKPI, які придумали цифровий 3D-глобус Місяця, що відображає сейсмічні дані.
Онлайн-етап у Києві
Через небезпеку ракетних ударів етап хакатону в Києві повністю проходив у онлайн-форматі, як і два роки тому. Про те, як це відбувалося, розповів Роман Малькевич, який є одним з організаторів. Цікаво, що його власний шлях до хакатону демонструє, що змагання справді може допомогти людям змінити свою долю.
За освітою Роман юрист. Проте ще під час навчання зрозумів, що йому цікавіше займатися програмуванням. У 2016 році він випадково потрапив на захід за участі українських переможців першого хакатону (тих самих розробників Mars Hopper) і загорівся бажанням сам робити щось подібне.
Наступного року Малькевич узяв участь у хакатоні від NASA. В 2020 році у складі команди FireWay він став переможцем у категорії Best Use of Technolog. Відтоді вирішив не брати участь і стати організатором українського етапу.
«Якоїсь конкретної теми хакатон не має», — розповідає Роман. — Було 31 завдання. І вони дуже різні. Цими завданнями покриваються найрізноманітніші проблеми. Але, гадаю, найголовніша ідея хакатону — це спонукати молодь цікавитись космосом і технологіями.
І це робиться через створення додатків, сайтів, відео, презентацій, сторітелінгу, мистецтва, візуалізацій, 3D-друку, прототипів, структурування та аналізу даних, створення ігор.
Єдине, що цього року не було взагалі хардварних задач, і це засмутило багатьох учасників. Наприклад, раніше були задачі про те, як прибрати сміття з орбіти, або очищення скафандра від місячного пилу, або придумати, як нагодувати людей у космосі шляхом вирощування їжі в умовах невагомості».
Учасники та проєкти
У Києві було зареєстровано 117 осіб. З них безпосередню участь у NASA Space Apps Challenge 2023 брали 85 людей, які сформували 24 команди. Насамперед учасниками були школярі разом із вчителями та студенти переважно технічних вишів.
Також було багато ентузіастів-космолюбителів, які постійно беруть участь. Були люди, для яких це вже 5 хакатон, і вони постійно покращують свої результати. А ще — певна кількість науковців та мейкерів.
У Києві пітчинг проєктів відбудеться 14 жовтня. Тому організатори досить стримано коментують здобутки учасників.
«Особисто мені, мабуть, найбільше запам’яталася команда, що взяла тему про космічний туризм і перетворила різні космічні місця на карткову гру, — ділиться враженнями ментор хакатону Іван Гришко, який був раніше учасником команди FireWay. — Ще була команда майже повністю зі школярок: 5 дівчат і вчитель. Радий бачити такі молоді таланти на хакатоні. Кілька команд виконували завдання з перетворення зображення та відео на звук. Цікаво подивитись і прослухати, що в них вийшло. Також було кілька проєктів із картографії та моніторингу пожеж і щодо аналітичних даних загалом, але ці проєкти ще на ранніх етапах, тому дуже хочеться глянути на пітчі під час суддівського процесу. Тоді можна буде сказати більше».
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
