Як війна впливає на вирощування зерна: супутникові дані

Вчені з програми NASA Harwest відстежують ситуацію зі збиранням зерна в Україні за допомогою супутників. Вони зазначають, що з початком війни один із головних світових експортерів продовольства може втратити значну частину свого врожаю.

Вид на українські поля та українське зерно з супутника
Українські поля з супутника. Джерело: Еarthobservatory.nasa.gov

Вчені відстежують ситуацію з українським зерном

Harvest — це програма NASA, спрямована на створення системи супутникового моніторингу вирощування зернових. Вчені, які в ній залучені, збирають економічні, соціальні та екологічні дані, що можуть розповісти про можливість забезпечення людства продуктами. Але головним їхнім джерелом інформації є супутникові знімки.

Зараз Harvest та її голова Інбал Бекер-Ресеф використовують супутники американської компанії Planet Labs та європейські апарати Sentinel-2. І головна увага спрямована на ситуацію в Україні. Країна постачає на світовий ринок 46% соняшникової олії, 9% пшениці, 17% ячменю та 12% кукурудзи.

Але зараз на Україну напала росія і це має численні наслідки для місцевих фермерів. Перш за все вони полягають у неможливості обробляти поля. Хтось із хліборобів пішов воювати, хтось був убитий росіянами, хтось виїхав за кордон. Також сильно постраждав парк сільськогосподарської техніки.

Українське зерно
Український врожай. Джерело: earthobservatory.nasa.gov

Усе це видно навіть із космосу. Адже коли поле не зібране вчасно або не засіяне, то все це бачать супутники. Крім того, треба пам’ятати, що навіть якщо українські селяни готові збирати врожай, то їхні поля можуть перебувати поруч із зоною бойових дій чи взагалі на зайнятій ворогом території.

Українське зерно на супутниковій мапі

Щоб узагальнити дані про можливість постачати світові українське зерно, у Harvest створили супутникову мапу українських полів. На ній вони позначили, де засіяні озимі культури, а де — ярові. Тож вони приблизно знають, де жнива вже мали б відбуватися, а де їх треба почекати. І якщо десь цей процес не відбувається вчасно, значить він неможливий через якісь військові причини.

Озимі та ярові культури України
Супутникова карта полів України. Джерело: Еarthobservatory.nasa.gov

Крім того, розробники карти не забувають про ті території, що перебувають під злочинним контролем росії. Нині між двома країнами паралельно із військовим протистоянням іде боротьба за світові ринки зерна.

Росія краде український врожай та через порти Криму вивозить його в інші країни, переважно у Сирію. Таким чином у кремлі намагаються створити видимість, що це вони годують світ. Паралельно країна-терористка завдає ракетних ударів по зернових терміналах на півдні України.

За даними Harvest, зараз під контролем росії перебуває 22% українських полів. Сюди входять 28% озимих посівів та 18% ярових. Така різниця викликана тим, що ярові культури значно ширше розповсюджені у північних та центральних регіонах країни.

На що чекати у майбутньому

Вчені Harwest уже проаналізували опади та температуру на українських полях за місяці війни. Вони вважають, що за сприятливих умов можна було б зібрати велику кількість зерна. У цьому їм допомагає алгоритм передбачення врожаю ARYA. Він аналізує супутникові знімки полів та перевіряє їх.

Але чи зможе Україна зібрати врожай з полів, на яких досі лежать міни та снаряди, що не розірвалися? Відстежити ці фактори ARYA поки що не може. Але ціни на продовольство на світових ринках лихоманить уже не перший місяць. Вони піднялися на 10% з початку року і вже майже подвоїлися у порівнянні з 2019-м.

30 червня Україна змогла вибити росіян з острова Зміїний, що лежить біля морського торговельного шляху. Але чи означатиме це, що українське зерно потрапить до споживачів — поки що невідомо. Понад 30 країн, які стабільно перебувають у продовольчій небезпеці, зараз сильно скоротили свої запаси зерна.

Якщо там настане голод, то це неминуче позначиться й на інших країнах. Якщо війна і спричинена нею зернова криза триватимуть, то скоро нестачу продовольства може відчути буквально кожна людина на Землі.

За матеріалами Еarthobservatory.nasa.gov

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ ustmagazine