Міжнародна команда вчених оголосила про виявлення 31-кілометрового кратера, розташованого під крижаним щитом Гренландії. Відкриття було зроблено влітку 2015 року під час фінансованої NASA програми Operation IceBridge. У її рамках агентство здійснює регулярні наглядові польоти над Гренландією та Антарктидою з метою вивчення стану їхнього крижаного покриву.
Аналіз зібраних даних показав, що під льодовиком Гайавата на півночі Гренландії знаходиться структура, що нагадує ударний кратер. Діаметр формації становить 31 км, глибина – 300 м. Вона похована під кілометровим шаром льоду.
Щоб переконатися в тому, що мова дійсно йде про кратер, вчені провели додаткові дослідження радіолокації ділянки, а також вивчили дані, зібрані супутниками Terra й Aqua. Вони показали наявність характерної структури з кільцевим валом та кількома центральними піками. Для остаточного підтвердження гіпотези, дослідники провели аналіз осадових відкладень, винесених талою водою з-під льодовика. В них були знайдені мінерали, які сформувалися у результаті надвисокого тиску і температур, що виникають під час падіння великих небесних тіл.
За оцінками вчених, кратер утворився внаслідок зіткнення Землі з астероїдом діаметром приблизно 1 – 1,5 км. Він залишив по собі вирву, розмір якої перевищує площу Парижа. Знову відкритий кратер входить до 25 найбільших підтверджених ударних формацій Землі.
Знахідка цікава не лише тим, що це перший кратер, знайдений під крижаним континентальним щитом, але й часом його утворення. За словами дослідників, з огляду на чудовий стан структури, падіння астероїда мало статися вже після того, як Гренландія вкрилася льодом. Це означає, що подія сталася менш як 3 млн років тому. Але з огляду на те, що льодовики дуже швидко стерли б видимі сліди кратера, швидше за все він набагато молодший. Теоретично, його вік може становити навіть 12 тис. років.
Падіння такого великого тіла мало надати дуже серйозний вплив на земний клімат і стан екосистем. Тому вчені планують провести додаткові дослідження кратера, щоб точніше встановити час його утворення.
Виявлення кратера підіймає закономірне питання, чи може він бути пов’язаний з різкою зміною клімату Землі, що сталося в епоху Пізнього Дріасу. На той час наша планета проходила через період дуже швидкого потепління. Льодовики стрімко танули, на території Євразії почали переважати змішані вічнозелені та листяні ліси. Температура середніх широт майже досягла сучасних значень.
Проте приблизно 13 тис. років тому потепління змінилося різким похолоданням, що спричинило нове заледеніння. Воно тривало недовго, але призвело до серйозних наслідків на кшталт вимирання значної частини мегафауни та зникнення американської культури Кловіс.
У 2006 р. була опублікована гіпотеза, що пов’язала заледеніння з наслідками падіння великого астероїда. Але, попри те, що в шарі, що відповідає початку похолодання були виявлені частинки вуглецю, мікроскопічні оплавлені кульки й підвищена концентрація нікелю, іридію та платини, та інших елементів, що асоціюються з метеоритними ударами, донедавна наукова спільнота досить скептично ставилася до цієї версії. Однак, якщо час утворення гренландського кратера збігається з періодом різкої зміни клімату, це, напевно, серйозно змінить ставлення вчених до цієї гіпотези.
За матеріалами: http://advances.sciencemag.org
