У Чумацькому Шляху утворюється більше зір, ніж вважалося раніше

Вчені вивчали гамма-випромінювання нашої Галактики й дійшли висновку, що щорічно може утворюватися до 55 нових зір. Це у кілька разів більше, ніж вважалося досі.

Туманність Кіля, де відбувається народження зір
Туманність Кіля, де відбувається народження зір. Джерело: NASA, ESA, Mario Livio/STScI

Гамма-випромінювання та народження зір

Колектив вчених під керівництвом Томаса Зігерта з Вюрцбурзького університету в Німеччині нещодавно опублікував статтю, у якій доводиться, що попередні оцінки народження зір у нашій Галактиці є заниженими.

Ці висновки базуються на вивченні найбільш енергетичних променів гамма-діапазону, які народжуються у нашій зоряній системі. Вчені уважно дослідили їхні спектри. Їх цікавили особливі лінії, які залишає алюміній-26.

Як і решта радіоактивних елементів, алюміній-26 утворюється переважно в результаті вибухів наднових, коли зоря, що помирає, утворює все важчі й важчі ядра, які потім викидає у навколишній простір.

Крім того, алюміній-26 утворюється при народженні зір, коли речовина падає на новонароджене світило зі швидкістю, більшою за звукову для даного середовища. Якщо у цей момент ядра алюмінію-27 чи силіцію-28 стикаються з високоенергетичними променями, то народжується саме цей ізотоп.

Алюміній-26 цікавий двома особливостями. Перша — це короткоживучий за мірками Галактики елемент. Його період напіврозпаду — 717 тис. років. При цьому він інтенсивно випромінює в гамма-діапазоні та залишає дуже характерні лінії.

Скільки зір утворюється в Галактиці за рік?

Саме ця властивість алюмінію-26 і дозволила вченим оцінити темпи зореутворення в Чумацькому Шляху. Попередні оцінки підказували, що щорічно на зорі перетворюється приблизно дві сонячні маси речовини. Оскільки наше світило масивніше за більшу частину зір в Галактиці, це відповідає 6—7 новим світилам на рік.

Дослідники ж під керівництвом Зігерта підрахували, що відповідно до кількості алюмінію-26, який проявляє себе гамма-випромінюванням, за рік на зорі має перетворюватися 4—8 мас Сонця, що відповідає 55 світилам.

Тобто різниця складає кілька разів, і це ставить купу питань щодо того, якою насправді є наша зоряна система і чи правильно ми її розуміємо. Щоправда, самі автори вказують, що метод є недосконалим через неможливість встановити відстань до джерела випромінювання. Саме через це у новому дослідженні замість точної цифри вказаний лише діапазон.

За матеріалами www.sciencealert.com.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine