У грудні 2003-го побачив світ перший номер українського науково-популярного журналу «Всесвіт, простір, час». Сьогодні він святкує свій вісімнадцятий день народження.
Вісімнадцять років — це, безумовно, чималий термін. Щоб іти в ногу з часом, наше видання зазнало безліч метаморфоз. Ми змінили назву на The Universe. Space. Tech, розробили сайт і сторінки в соцмережах, перейшли на українську мову. Але одне завжди залишалося незмінним — наше бажання й надалі радувати вас цікавими космічними новинами та розповідати про загадки Всесвіту.
З нагоди повноліття ми вирішили дати слово редакції — людям, які пишуть новини, правлять тексти, створюють інфографіку, верстають журнал та роблять меми для соцмереж. Тим, без кого The Universe. Space. Tech не міг би існувати. Кожен з учасників нашого колективу розповів про те, чим займається і що його надихає у роботі.
Також ми будемо раді, якщо ви напишете у коментарях, як уперше з нами познайомилися і що у виданні найбільше цінуєте.
Неграш Наталія,
літературна редакторка сайту UST
Коли ми говоримо слово «космос», зазвичай маємо на увазі щось неймовірне, доступне не кожному, те, що неможливо осягнути. А коли ти працюєш у команді UST, космос стає ближчим, бо ти стикаєшся з ним щодня:) І за два роки такого «космосу» починаєш розуміти, що неможливе може бути цілком реальним, як, наприклад, туристичні польоти, про які людство могло хіба що мріяти якихось пів століття тому. Космічна галузь чи не єдина у Всесвіті, яка не припинить свій розвиток ніколи. Тож, імовірно, в наступні 50 ми вже відвідаємо позаземні світи й будемо не просто біологічним видом, а галактичною расою:) Дізнаватися, знати й ділитися знаннями — що може бути цікавіше? А з командою однодумців UST це цікавіше вдвічі!
Ми працюємо з вами та для вас!
Литвинов Микита,
журналіст
Ще з дитинства я цікавився зорями, планетами, космічними кораблями та всім, що з цим пов’язано. І завдяки роботі у колективі The Universe. Space. Tech тепер я можу щодня «торкатися» космосу та спостерігати, як те, що ще зовсім недавно вважалося фантастикою, просто на наших очах стає реальністю. А ще маю чудову можливість постійно дізнаватися щось нове як про нашу прекрасну планету, так і про чудеса навколишнього Всесвіту, а потім ділитися своїми знахідками з нашими читачами. І це дуже, дуже круто.
Залишайтеся з нами, у нас ніколи не буває нудно!
Глаз Іван,
редактор соціальних мереж
Це той випадок, коли робота твоєї мрії існує насправді. На The Universe. Space. Tech я займаюся соцмережами, а тому маю змогу не тільки знайомитися з новинами про наукові досягнення людства, а й спілкуватися з читачами та першим дізнаватися про усі «космічні меми».
З дитинства читав науково-популярні журнали та з сумом спостерігав, як періодика поволі відмирала. Проте зараз — час розвитку нових медіа. Тепер кожен має змогу прочитати те, що йому до смаку — улюблений журнал перед сном, якийсь жарт у соцмережах чи статтю на сайті. Радий, що маю змогу працювати з різними форматами інформації та можу першим спостерігати, як змінюється світ.
The Universe. Space. Tech — це місце, що доводить: неможливих речей не буває!
Кудас Оксана,
головна редакторка видання The Universe. Space. Tech
Я прийшла у видання з ділової журналістики та потрапила зовсім в інший світ. У нас на порядку денному стоїть не черговий брудний політичний скандал, а амбітні плани людства на майбутнє — висадка на Місяць, колонізація Марса, розвиток космічного туризму та вивчення Всесвіту. Тут постійно дізнаєшся щось нове. Знайомишся з популяризаторами науки, співпрацюєш з ученими, які пишуть для журналу та займаються просвітництвом. Усе це дає відчуття причетності до чогось потрібного та важливого.
Те, що я працюю в науково-популярному виданні, для моїх знайомих та друзів є незвичним. Тепер вони часто надсилають мені посилання на новини про космос зі словами: «Ти бачила це? Ви про це писали? Це ж прикольно!» 🙂 Діляться науковими пабліками, які їм сподобалися 🙂 Тобто люди не залишаються байдужими, й це надихає.
Опанасенко Євген,
редактор стрічки новин The Universe. Space. Tech
Моє захоплення космосом та науково-популярною тематикою розпочалося у дитинстві з атласу «Світ навколо нас». Цей атлас був дверима в незвіданий світ, що дозволяло «подорожувати» всіма куточками нашої Землі та навіть за її межами. Але найбільше мене зачаровували ілюстрації космосу. Вражало те, які гігантські бувають планети, наскільки різноманітна у них атмосфера, якою крихітною є наша Земля у порівнянні з Сонцем, наскільки безмежним є космос, сповнений незвіданих таємниць та дивовижних загадок. Відтоді моїм улюбленим подарунком була чергова енциклопедія про космос, яких у мене зібралася невелика бібліотека. Усі вони були зачитані буквально до дір. Щоразу, відкриваючи книгу, я зникав там на кілька годин, дивуючись, скільки всього цікавого є у світі.
Коли однолітки захоплювалися популярними серед хлопчиків спортивними секціями, я відвідував юнацький гурток астрономії. Спостереження за нічним небом у телескоп, вивчення сузір’їв, прослуховування лекцій про Всесвіт було справжнім «святом розуму». Так захоплення поволі переросло у професію редактора The Universe. Space. Tech, де я зустрівся з однодумцями та аудиторією, яка прагне пізнавати Всесвіт разом з нами. Для мене справжнє задоволення — доносити людям складну інформацію простою мовою науково-популярного формату.
Матеріали Universe. Space. Tech не залишать вас байдужими, і ви завжди зможете відкрити для себе щось нове.
Паламарчук Констянтин,
дизайнер видання The Universe. Space. Tech
Мій старший син звик, що мама з татом за кавою можуть говорити про галактики й туманності. І знає, що біля телескопа, що стоїть у кутку, гратися не можна.
Молодший, у свої три з половиною роки, обожнює Місяць і знаходить на вечірньому небі Юпітер. А також знає, що з хвостом — то комета, а з кільцями — Сатурн.
Тож космос — це частина нашого повсякденного життя. Хай не найбільша, але відчутна. І дуже вдало поєдналися захоплення та робота, коли на нарадах обговорюються наближення комет і пуски космічних апаратів. А теми робочих завдань — чорні діри, орбітальні телескопи або технології пошиття скафандрів.
Мені випала чудова нагода працювати в журналі своєї дитячої мрії. Робити його гарним і зрозумілим. Таким, що навіть люди, далекі від космічних тем, гортають його з цікавістю і захопленням.
Тож насолоджуйтеся! Ми робимо його саме для вас.
Манько Володимир,
випусковий редактор видання The Universe. Space. Tech
Навесні далекого 1995 року, перебуваючи на стажуванні у Варшаві, я виявив там у вільному продажу журнали Astronomy та Sky&Telescope, які до того тримав у руках лише кілька разів у бібліотеці обсерваторії Київського університету. Інтернет тоді ще зароджувався, більшість знімків робилася на фотоплівку та фотопластинки (ні, динозаврів я не зустрічав), і ці видання були найширшим «вікном у Всесвіт» із тих, що були на той момент доступні. Я милувався світлинами, читав статті, одночасно вдосконалюючи свою англійську, і відверто заздрив тим, хто створює такі чудові журнали — мені теж хотілося бути причетним до чогось подібного.
Через дев’ять років мені пощастило взяти участь у спостереженнях проходження Венери по диску Сонця на обсерваторії Лісники під Києвом. Туди з’їхалося чимало любителів астрономії, один з яких розповів мені, що недавно в Україні теж з’явився свій журнал «астрономо-космічного спрямування», і дав координати його головного редактора. У той час до Сатурна наближався зонд Cassini, я написав про це статтю і відправив її за вказаною адресою. Статтю одразу ж опублікували. Згодом брав участь у редагуванні матеріалів інших авторів, а влітку 2005 року отримав пропозицію займатися цим на постійній основі. На дивовижний збіг, саме в цей момент я був безробітний, і така можливість здавалася подарунком долі. І, варто сказати, за 16 років, які минули відтоді, у мене не виникало приводів жалкувати про цей подарунок. Якщо я колись і мріяв ділитися з людьми своїми знаннями про космос — найкращу нагоду для цього важко собі уявити!
Зоря Наталія,
менеджерка з розповсюдження видання The Universe. Space. Tech
У моєму розумінні тема космосу — це завжди щось неосяжне, таємниче, чарівне і те, що надихає. Нічне небо, непідсвічене міськими ліхтарями (у лісі, на березі моря, в горах), завжди змушувало мене забути всі тривоги та полетіти в безкраї простори Всесвіту.
Тепер, працюючи в UST, до всього, я маю можливість дізнаватися про технічні досягнення у космічній сфері, про останні дослідження та відкриття, пов’язані з космосом.
Я дуже рада, що допомагаю нашим читачам отримувати The Universe. Space. Tech (єдиного в Україні науково-популярного видання про космос) та що ми одне в одного є:)
За весь час роботи видання випустило 187 номерів про космос, історію його освоєння, інновації та технології в аерокосмічній сфері, про стартапи, профільні державні програми та астрономію. Спільно з науковими співробітниками університетів та інших організацій ми написали понад 1000 статей, які розповідали про таємниці Всесвіту.
Ми вперто йдемо до мети стати найцитованішим національним виданням про космос та астрономію в Україні. Наша місія — популяризувати та поглиблювати знання про космос та пов’язані з ним технології серед молоді. Інформуючи про прогрес у космічній індустрії, про кар’єрні та освітні можливості у цій сфері, ми сприяємо розвитку нової генерації, орієнтованої на науку та технології. Наша мрія стати науково-популярним виданням, на якому зростало б не одне покоління українців. Адже майбутнє — за розвитком технологій, а космос — завжди виклик і неймовірні за своєю складністю завдання.
Про The Universe. Space. Tech
The Universe. Space. Tech — науково-популярне видання про космос, астрономію, інновації та технології в аерокосмічній сфері, засноване 2003 року. Його офіційним партнером є ГО «Асоціація Ноосфера», започаткована бізнесменом Максом Поляковим.
Про Макса Полякова
Макс Поляков — міжнародний підприємець у сфері космічних технологій та IT, економіст, громадський діяч, засновник Noosphere Ventures, інвестор та філантроп, який є послідовником теорії ноосфери Вернадського.
Читайте нас, де вам зручно. Ми в соцмережах:
Facebook — https://www.facebook.com/universemagazinecom
Telegram — https://t.me/ustmagazine
Instagram — https://www.instagram.com/universemagazinecom/
