Телескоп Hubble зазнімкував розширення туманності Вуаль

Вчені, що працюють із космічним телескопом Hubble, багато років знімають невеличку ділянку туманності Вуаль. Цей велетенський, але дуже тьмяний об’єкт є рештками наднової. Дослідники дійшли висновку, що його розширення у просторі не уповільнюється.

Фрагмент туманності Вуаль, за яким спостерігає телескоп Hubbl
Фрагмент туманності Вуаль, за яким спостерігає телескоп Hubbl. Джерело: NASA, ESA, Ravi Sankrit (STScI)

Дивовижна туманність Вуаль

Астрономи використали космічний телескоп Hubble для того, аби протягом 20 років, з 2001-го по 2020-й, знімати крихітну ділянку туманності Вуаль, також відомої як Петля Лебедя. Вони розповіли неймовірні речі про те, що з нею відбувається.

Туманність Вуаль — це великий, але дуже тьмяний залишок наднової, який спостерігається у сузір’ї Лебедя. Від 10 до 20 тис. років тому зоря у 20 разів масивніша за Сонце вичерпала свої запаси термоядерного палива і вибухнула. Вона викинула у простір величезну масу газу, яка відтоді розширюється у космосі, формуючи неправильну бульбашку складної форми.

Відстань до туманності Вуаль складає 2400 св. років, а її діаметр — близько 120 св. років. Через це на земному небі вона має велетенський розмір — 3°. Проте вона настільки тьмяна, що практично не помітна, тому відкрили її тільки 1784 року.

Оболонки розширюються

Тонкий видовжений об’єкт на знімку, який зробив Hubble, — один із численних шматків колишньої оболонки зорі, що вже кілька тисяч років розлітаються вусібіч. Саме за ним цей телескоп спостерігає ось вже 20 років.

На знімках видно, як він змінює своє положення у просторі, й завдяки цьому вчені змогли встановити його швидкість. Вона дорівнює 800 тис. км/год. Цього достатньо для того, би подолати відстань від Землі до Місяця лише за пів години. Це здається неймовірним, але за мірками решток наднових це не так вже й багато.

Що більше дивує вчених, так це те, що за минулі 20 років ця стрічка газу анітрохи не уповільнилася. Попри те, що минули тисячі років після того, як відбувся вибух, що виштовхнув її у навколишній простір, туманність Вуаль все ще не знижує швидкості свого розширення.

«Hubble — це єдиний спосіб, за допомогою якого ми можемо з такою чіткістю спостерігати за тим, що відбувається на краю бульбашки», — сказав Раві Санкріт, астроном із Наукового інституту космічного телескопа в Балтіморі, штат Мериленд. «Зображення космічного телескопа вражають, коли ви розглядаєте їх у деталях. Вони розповідають про різницю щільності, з якою стикаються залишки наднової зорі, коли вони розширюються в космосі, та про турбулентність, що виникає у цих місцях».

За матеріалами phys.org.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Як кількість опадів впливає на поля та ліси: супутникове дослідження
SpaceX виловила уламки Starship: що залишилось від ракети після шостого польоту Starship
Телескоп ALMA: у віддаленій галактиці серед пилу народжуються нові світила
SpaceX прагне надати космічному комплексу Starbase статус міста
Раз на століття схожі на Сонце зорі породжують велетенські вибухи
Без океану магми: місія NASA зазирнула в серце вулканічного світу
Підйом завершено: ровер Perseverance піднявся на вал кратера Єзеро
Японська компанія Ispace готується видобувати на Місяці гелій-3
Всесвіт на межі розуміння: темна енергія та загадка нескінченного розширення
Падіння астероїдів на мертві зорі: загадковим сигналам із космосу знайшли пояснення