Світанок над «Чандраяном-3»: чи прокинеться «Вікрам» на Місяці

Науковці з Індійської організації космічних досліджень і розробок (ISRO) дочекалися наступної важливої події після приземлення на Місяці, яку вони так довго очікували. Над місцем посадки місії «Чандраян-3», поблизу південного полюса Місяця, почало сходити Сонце. Цей очікуваний світанок обіцяє приносити світло і нові дані про місію, що додасть емоцій та резонансу всій науковій громаді.

ISRO
Посадковий модуль «Вікрам» та місяцехід «Праг’ян». Ілюстрація: ISRO

Звістка про початок цього сонячного сходу прийшла після того, як посадковий апарат місії «Вікрам» успішно сів на поверхню Місяця приблизно за 600 км від його південного полюса 23 серпня. Протягом 14 земних днів, що відповідають одному місячному дню, «Вікрам» працював завдяки живленню від сонячних панелей. Однак 5–6 вересня на місці посадки почалася місячна ніч, яка призвела до припинення живлення. Ця подія вимкнула шестиколісний місяцехід «Праг’ян», який також працював від сонячної енергії.

Чи прокинуться «Вікрам» та «Праг’ян»?

На початку вересня ISRO оголосило, що прилади «Вікрама» — CHASTE, RAMBHA-LP та ILSA — були вимкнені до наступного сходу Сонця. «Вікрам» перейде у режим сну поруч із «Праг’яном», доки сонячна енергія знову не підживить їхні акумулятори. ISRO має надію, що відновлення роботи місії розпочнеться 22 вересня. Отже, сьогодні має відновитися зв’язок та контроль над апаратом.

Посадковий модуль «Вікрам» та місяцехід «Праг`ян»
Посадковий модуль «Вікрам» та місяцехід «Праг’ян»

Майбутнє місії «Чандраян-3» наразі залишається невизначеним. Але науковці ISRO готові взяти на себе виклик реанімувати космічні апарати та продовжити місію після закінчення очікуваного терміну їхньої служби. Проте варто зауважити, що для відновлення роботи приладів необхідно, щоб температура вдень на Місяці піднялася до певного порогу, аби забезпечити необхідну енергію для відновлення діяльності. Хоча обидва вони здатні витримувати наднизькі температури до -200°C.

Живлення від Сонця в умовах недостатнього освітлення

Важливо зауважити, що Сонце насправді не «сходить» і не «заходить» над місячними полюсами, оскільки через особливості руху Місяця відносно Землі воно ніколи не перебуває вище або нижче 1,5 градуса над або під горизонтом, як це відбувається на Землі. Завдяки положенню та нахилу Місяця сонячне світло завжди проходить через горизонт як на північному, так і на південному полюсах. Тож деякі кратери ніколи повністю не освітлюються, а тому мають вічно затінені області.

Вікрам
Посадковий модуль «Вікрам» «очима» апарата «Праг’ян». Фото: ISRO

«Вікрам» сів на високогір’ї, тому отримує відносно більше сонячного світла, що забезпечує його енергією протягом тривалого часу експлуатації. Сонячні панелі посадкового модуля мають потужність до 738 Вт енергії, в той час як панель марсохода «Праг’ян» може генерувати лише 50 Вт.

Четверта країна у списку підкорювачів Місяця

Місія «Чандраян-3» стартувала з Космічного центру імені Сатіша Давана у Шріхарікоті на борту ракети LVM3 14 липня. Індія стала першою країною, яка здійснила посадку на південному полюсі Місяця, та четвертою, яка здійснила безпечну посадку на Місяць після США, СРСР та Китаю.

Усі ці події відкривають нові перспективи для дослідження супутника Землі та розширення наших знань про космос.

Раніше ми повідомляли про те, як Ілон Маск порівняв «Чандраян-3» з «Інтерстелларом».

За матеріалами republicworld.com.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine