15 січня 2022 року сталося виверження підводного вулкана Хунга-Тонга-Хунга-Хаапай, що викликало цунамі, яке завдало руйнувань інфраструктури та призвело до жертв у Королівстві Тонга. Одним із головних наслідків цього найбільшого підводного вибуху, зафіксованого сучасними приладами, стало викидання величезної кількості аерозолів і водяної пари в атмосферу.
Шоберл і колеги досліджували вплив виверження на клімат у Південній півкулі впродовж наступних двох років. Виявилося, що протягом першого року охолоджувальний ефект від вулканічних аерозолів, що відбивали сонячне світло, був сильнішим за потепління від водяної пари, яка утримувала тепло. Але більшість цих впливів зникли до кінця 2023 року.
Науковці аналізували супутникові дані про зміни аерозолів, газів і температури у стратосфері. Виверження викинуло в атмосферу близько 150 мегатонн водяної пари, що підвищило її рівень у стратосфері на 10%. Це спричинило зниження температури в тропічній стратосфері на 4°C у березні-квітні 2022 року, а також сприяло вторинній циркуляції, що призвела до зменшення рівня озону протягом року.
Крім того, виверження викинуло в стратосферу від 0,5 до 1,5 мегатонн діоксиду сірки, який утворює сульфатні аерозолі. Ці аерозолі відбивають сонячне світло й можуть спричиняти зниження поверхневої радіаційної сили, що веде до глобального похолодання. Проте обсяги аерозолів від вулкана Хунга-Тонга-Хунга-Хаапай були відносно невеликими, і їхній вплив переважно обмежувався Південною півкулею у 2022 і 2023 роках.
Хоча виверження й вплинуло на радіаційний баланс Землі, зміна була мінімальною — зниження радіаційного потоку у менше ніж 0.24 Вт на квадратний метр за два роки. Це короткочасне похолодання у Південній півкулі важко було б відстежити лише на основі метеорологічних даних.
Раніше ми повідомляли про те, як викиди вулкана Хунга досягли мезосфери.
За матеріалами livescience.com
