Як життя могло б пристосуватися до марсіанських перхлоратів

Рідка вода на Марсі представлена переважно перхлоратами — перенасиченими розчинами солей. Зазвичай вони смертельно небезпечні для живих клітин. Але вчені змогли знайти спосіб, як життя може існувати навіть у таких умовах.

Чи може життя пристосуватися до перхлоратів
У пустелі Атакама є сухі перхлорати. І там теж немає життя. Джерело: Рhys.org

Перхлорати на Марсі

Життя на Марсі досі не знайшли. Одною з найімовірніших причин цього є його атмосфера та клімат у цілому. Атмосфера планети сильно розріджена, а сама вона дуже холодна. В таких умовах звичайна вода не може існувати у рідкому стані.

Але саме рідкої води й не вистачає на Марсі для існування життя. Для нього зазвичай потрібні вуглець, водень, азот, кисень, фосфор та сірка. Усе це є на Червоній планеті, та навіть її тонка атмосфера з вуглекислого газу може забезпечувати існування анаеробних організмів.

І рідка вода на Марсі насправді є. Але вона представлена перхлоратами — перенасиченими солями, розчини яких не замерзають за достатньо низьких температур. Проблема лише в тому, що перхлорати є і на Землі, але жоден організм у них вижити не може.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Як життя могло б вижити на Червоній планеті?

Група німецьких вчених вирішила дізнатися, чи можуть живі організми виробити захисний механізм, аби жити у перхлоратах. Відомо, що основним механізмом є внутрішньоклітинний стрес, викликаний проникненням цих молекул крізь мембрану.

Вчені використали дріжджі Debaryomyces hansenii, щоб зрозуміти, як відрізняється дія перхлоратів від впливу звичайних розчинів солі, які також дуже небезпечні для живих істот, але деякі з них змогли до такого середовища пристосуватися.

Дослідники з’ясували, що внутрішньоклітинна реакція на перхлорати дуже схожа на ту, що відбувається внаслідок дії соляних розчинів. Виявилося, що мікроскопічні гриби таки можуть виживати у перхлоратах. Але для цього їм додатково довелося «винайти» кілька додаткових пристосувань.

Ними стали глікозування білків та перебудова структури клітинної стінки. Останнє, вочевидь, теж пов’язане зі стабілізацією структури органічних полімерів. Вчені вважають, що і життя на Марсі має пристосовуватися до навколишнього середовища подібним чином.

За матеріалами Рhys.org

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
За даними Euclid склали рекордний каталог гравітаційних лінз
Після магнітної бурі Землю вперше оточили чотири радіаційні пояси замість двох
Blue Origin виведе на орбіту сервери Google для штучного інтелекту
Телескоп James Webb показав злиття надгіганта та сонцеподібної зорі
Дивні радіосигнали з космосу можуть походити від мертвої зорі
В Івано-Франківську за ініціативи ГО «Асоціація Ноосфера» запрацювала Академія космічної інженерії
Сонце, Земля, Юпітер і білі карлики: потенційні пастки для темної матерії
Огляд даних James Webb показав силу галактичних вітрів
Камери зонда Hera зафіксували відтінки й температуру астероїдів
Маленькі червоні цятки отримали найкраще на сьогодні пояснення