Астробіолог Дірк Шульце-Макух із Берлінського технічного університету висунув сміливу гіпотезу: в 1970-х роках місії NASA могли ненавмисно знищити життя на Марсі. Його припущення базується на результатах експериментів, проведених під час місії Viking-1 у 1976 році.
Експеримент Viking
Два космічні апарати NASA здійснили посадку на Марс і провели серію тестів для пошуку життя. В одному з експериментів марсіанський ґрунт змішали з водою та поживними речовинами. Передбачалося, що, як і на Землі, життя на Марсі залежить від рідкої води. Перші результати дали надію: аналіз показав можливі ознаки біологічної активності. Проте згодом більшість учених визнали їх хибнопозитивними.
Шульце-Макух пропонує інше пояснення. Він вважає, що життя на Марсі могло існувати, але бути адаптованим до екстремальних умов. Як приклад, він наводить мікробів із пустелі Атакама в Чилі. У цьому найсухішому місці Землі мікроорганізми виживають, використовуючи солі, які поглинають вологу з повітря. На Марсі, вважає науковець, могли існувати подібні форми життя, залежні від солей, а надлишок води під час експерименту міг їх знищити.
Чому солі важливі?
У своєму коментарі для журналу Nature Шульце-Макух підкреслює, що пошук життя на Марсі має зосереджуватися на вивченні гідратованих солей. Він припускає, що марсіанське середовище більше підтримує організми, які виживають за допомогою гігроскопічних сполук, а не рідкої води. «Експерименти Viking могли випадково вбити марсіанське життя, застосувавши занадто багато води для аналізу», — зазначає астробіолог.
Ця гіпотеза кидає виклик традиційній стратегії NASA, яка базується на принципі «слідувати за водою». Натомість Шульце-Макух пропонує спрямувати зусилля на дослідження гігроскопічних сполук, таких як хлорид натрію — основна сіль, присутня на Марсі.
Вчений наводить приклад із пустелі Атакама, де проливні дощі знищили 70–80% місцевих мікробів, які просто не могли впоратися з такою кількістю вологи. Він припускає, що щось подібне могло статися під час експериментів Viking.
Нові місії та перспективи
Через майже 50 років після місій Viking науковець наголошує на необхідності нової експедиції для пошуку життя на Марсі. «Сьогодні ми краще розуміємо марсіанське середовище і можемо використати різні незалежні методи для отримання переконливих даних», — говорить Шульце-Макух.
Попри те, що його гіпотеза залишається теорією, вона відкриває нові перспективи для вивчення Марса. Можливо, майбутні місії допоможуть дати остаточну відповідь на запитання, чи є життя на Червоній планеті.
Раніше ми повідомляли про ТОП-5 хибних ознак позаземного життя в історії науки.
За матеріалами space.com