Найголовніші астрономічні відкриття 2023 року

2023 рік добігає кінця. Попри всі негаразди, астрономія, астрофізика й інші науки, що пов’язані з дослідженням світу навколо нас, продовжують розвиватися. Вчені здійснили чимало дивовижних відкриттів, розгадуючи загадки Всесвіту. Найцікавіші й найважливіші з них ми зібрали у цьому матеріалі.

Відкриття 2023 року
Відкриття 2023 року

1. Максимум сонячної активності може настати раніше, ніж вважалося

Одним із найголовніших відкриттів у галузі астрономії стали дані щодо того, що пік активності Сонця може настати вже у 2024 році. Вже багато місяців наше світило поводиться дивно й у 2023-му всі люди змогли відчути це на собі. Полярні сяйва, викликані сонячними спалахами, бачили навіть в Україні.

Максимум сонячної активності відбудеться вже наступного року
Максимум сонячної активності відбудеться вже наступного року. Джерело: phys.org

25-й цикл сонячної активності виявився значно потужнішим за кілька попередніх. Це допомогло вченим краще зрозуміти, як працюють магнітні поля нашого світила, відповідальні за його спалахи.

Наприкінці квітня вчені з NASA оприлюднили зроблений на основі спостережень висновок, що максимум активності настане вже всередині-кінці 2024 року. А в листопаді їхні індійські колеги розробили нову модель сонячних циклів: відповідно до неї, її максимуму слід очікувати вже на початку року, що настає.

2. 2023-й установив кілька рекордів температури.

На момент написання цієї статті 2023 рік ще не закінчився. Метеорологи по всій Землі продовжують спостереження за погодою. Тому говорити, що цей оберт нашої планети навколо Сонця став найспекотнішим в історії, ще зарано, хоча за кілька тижнів такої новини можна очікувати.

Глобальна карта температур у липні
Глобальна карта температур у липні 2023 року. Джерело: NASA

Річ у тім, що у 2023-му на нашій планеті встановлено кілька теплових рекордів. Спочатку понеділок 5 липня став найгарячішим днем за всю історію спостережень — середня температура тоді сягнула 17,01° C. Потім виявилося, що і весь липень став найспектонішим місяцем в історії. Причому рекорд був зафіксований і щодо температури в земних океанах. Зрештою, ціле літо 2023 року виявилося найгарячішим за всю історію спостережень. Клімат Землі змінюється, і це — не дуже добра новина.

3. У Тихому океані народився новий острів

Але не все так погано. В Тихому океані народився новий острів. Сталося це наприкінці жовтня, коли поблизу від Іводзіми розпочалося підводне виверження. А вже 3 листопада супутник Landsat-9 отримав можливість побачити «новонародженого». Тоді довжина нового шматка суходолу сягала сотні метрів.

Новонароджений острів
Новонароджений острів, що з’явився біля узбережжя Іводзіми внаслідок виверження. Джерело: ESA

Проте на цьому вивчення нового острова не зупинилося. Завдяки розвитку супутникових технологій вчені отримали можливість спостерігати за всіма подробицями формування малюка, що отримав назву Ніідзіма, не лише з поверхні, але і з орбіти.

4. У Юпітера виявили нові супутники

Також цього року побільшало супутників у найбільшої планети Сонячної системи. Юпітер і так мав їх кілька десятків, а на початку лютого 2023-го астрономи визнали існування у нього ще 12 місяців.

Орбіти супутників Юпітера
Орбіти супутників Юпітера. Найбільші за розмірами галілеєві супутники зображені фіолетовим кольором, група Гімалії — синім, Карпо — блакитним. Зовнішні ретроградні супутники показані червоним. Джерело: Скотт Шеппард

Завдяки цьому загальна кількість супутників Юпітера досягла 92. Проте за цим параметром він досі поступається Сатурну, у якого їх відомо 146. Усі нововідкриті тіла мають розмір лише кілька кілометрів і, можливо, є уламками більших місяців, що зруйнувалися при зіткненні. 9 із них є ретроградними, тобто напрямок їхнього обертання протилежний тому, в якому обертається навколо осі центральна планета.

5. Частинка надвисоких енергій нізвідки

Наприкінці листопада 2023 року вчені зареєстрували найенергетичнішу частинку космічних променів за останні десятиліття. Вона отримала власне ім’я «Частинка Аматерасу» на честь японської богині Сонця.

Telescope Array
Ілюстрація космічного променя, зареєстрованого масивом Telescope Array, в уяві художника. Авторство: Osaka Metropolitan University L-INSIGHT, Kyoto University

Енергія «Частинки Аматерасу» складала 2,4×10²⁰ еВ. Це в мільйон разів перевищує найкращі рукотворні досягнення, отримані на Великому адронному колайдері. Більше було тільки у фотона Oh-My-God, виявленого 1991 року.

Найцікавіше ж у новій частинці — те, що вона прибула наче нізвідки. У тій частині неба, з якої вона походить, немає нічого, що могло б її породити, хоча вчені продовжують свої пошуки

6. Фосфор і синильна кислота на Енцеладі

У 2023 році побільшало шансів знайти у Сонячній системі життя за межами Землі. Приводи до цього дає крижаний супутник Сатурна Енцелад. Під його поверхнею ховається океан рідкої води, у якій ще раніше виявили органічні сполуки.

На Енцеладі знайдена молекула синильної кислоти
На Енцеладі знайдена молекула синильної кислоти. Джерело: NASA/JPL-Caltech/Space Science Institute

У червні поточного року команда, яка працює з даними, зібраними зондом Cassini, повідомила про відкриття на Енцеладі фосфатів — органічних речовин, що містять фосфор і входять до складу живих організмів.

У грудні інша група науковців, аналізуючи дані все того ж Cassini, дізналася, що на Енцеладі також є інша важлива органічна сполука — синильна кислота. Крім того, в глибинах океану супутника виявили сліди великої хімічної активності.

7. Астероїд Дінкінеш

1 листопада зонд Lucy, що прямує до троянських астероїдів Юпітера, здійснив близький проліт об’єкта Головного поясу під назвою Дінкінеш. Яким же було здивування дослідників, коли виявилося, що це не один «небесний камінь», а пара гравітаційно зв’язаних тіл. Більше з них має розмір 790 м, а менше — 220 м.

Дінкінеш
Астероїд Дінкінеш і його супутник, як їх побачила камера L’LORRI (Long-Range Reconnaissance Imager) зонда Lucy. З цієї точки зору виявилося, що супутник є контактно-подвійною системою. Вперше таку систему було помічено на орбіті навколо астероїда. Зображення: NASA/Goddard

Проте 7 листопада вчені здивували всіх ще більше. Адже менший із двох космічних каменів сам по собі виявився не одним тілом, а контактною подвійною системою. Тобто йдеться про два великі камені, що торкаються один до одного і в такому вигляді обертаються навколо третього.

8. Марс лишається геологічно активним

Цього року дослідники серйозно замислилися над тим, що твердження про Марс як про геологічно мертве тіло можуть виявитися хибними. Ще раніше апарат InSight, що працює на поверхні Червоної планети, неодноразово реєстрував марсотруси в її глибинах.

Схема, що демонструє внутрішню будову Марса
Схема, що демонструє внутрішню будову Марса та шлях зареєстрованих зондом InSight сейсмічних хвиль. Джерело: NASA/JPL-Caltech/University of Maryland

Цьогоріч учені остаточно переконалися, що це не випадковість. У глибинах Марсу й досі зберігається рідка магма, і навіть сформувався вулканічний плюм — потік гарячої речовини, що потенційно може викликати вулканізм.

А у грудні 2023-го планетологи як слід придивилися до вулканічної рівнини Елізій. Супутникові знімки показали, що виверження на ній востаннє відбувалися від одного до 120 мільйонів років тому, а не понад 3 млрд, як вважалося досі.

9. Фонові гравітаційні хвилі

Досі гравітаційні хвилі спостерігалися тільки від злиття чорних дір зоряних мас. Це достатньо рідкісне явище. Однак насправді вони мають досягати нашої планети постійно. Їхнім джерелом є величезна кількість надмасивних чорних дір, що зливаються. Вони мають утворювати суцільний гравітаційний фон.

Мілісекундні пульсари розповіли, що фонові гравітаційні хвилі існують
Мілісекундні пульсари розповіли, що фонові гравітаційні хвилі існують. Джерело: Aurore Simonnet for the NANOGrav Collaboration

Ці сигнали настільки слабкі, що звичайними методами виявити їх неможливо. Але за допомогою таймінгу мілісекундних сигналів це вдалося. І 28 червня вчені з різних країн заявили, що змогли це зробити.

10. Найближча наднова за десятиліття

19 травня цього року японський астроном-аматор Коїчі Ітагакі виявив спалах наднової в галактиці «Цівочне Колесо». Ця зоряна система розташована на відстані 21 млн світлових років від нас. Проте навіть за цих умов цей спалах виявився найближчим за останнє десятиліття.

Наднова в галактиці М101
Наднова в галактиці М101. Джерело: Eliot Herman

Тож учені його уважно вивчали й невдовзі виявили цікаві речі. Наднова утворилася внаслідок колапсу ядра гігантської зорі. Переглядаючи архівні знімки, фахівці виявили, що приблизно за рік до цієї події вона несподівано викинула у космос значну частину власної маси. Дослідники підозрюють, що це якось пов’язано з початком «вигорання» у ній кремнію, що є фінальним етапом життя надгігантів.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine