У жовтні 1604 року на небі раптово засяяла яскрава зірка, яка збентежила астрономів того часу. Першим, хто звернув увагу на дивну зорю був німецький астроном Йоганн Кеплер – це сталося 9 жовтня, а вже 17 жовтня він приступив до її спостережень, які затягнулися більше ніж на рік. Кеплер спостерігав за зіркою, натхненний попередньою роботою данського астронома Тихо Браге, який спостерігав подібне явище – наднову 1572 року. Нова зірка збільшувала свою яскравість до зоряної величини -2,5, перевершуючи Юпітер за світністю, і протягом трьох тижнів була видимою навіть вдень, перш ніж вона остаточно зникла з неба в березні 1606 року.
Результати своїх спостережень Кеплер опублікував у 1606 році в праці De Stella nova in pede Serpentarii. Зірку назвали Надновою Кеплера, яка сьогодні відома під каталогізованою назвою SN 1604.
Тогочасні астрономи не знали, що нова зірка була результатом вибуху зорі. Сьогодні відомо, що SN 1604 належить до наднових типу Ia, які виникають у подвійних зоряних системах, де білий карлик притягує речовину від свого компаньйона — червоного гіганта. Коли маса білого карлика досягає критичної величини (приблизно 1,4 маси Сонця), починається термоядерна реакція, яка спричиняє вибух, що вивільняє величезну кількість енергії та світла.
Кеплер вів спостереження неозброєним оком – до винайдення телескопа Галілео Галілеєм залишалось ще чотири роки. Проте його праця заклала основи для подальших досліджень наднових. Астрономи продовжують вивчати залишки SN 1604 за допомогою сучасних наземних і космічних телескопів, особливо в радіо- та рентгенівському діапазонах. Ці спостереження допомагають краще зрозуміти процеси, що відбуваються під час вибухів наднових.
Наднові типу Ia відіграють важливу роль у сучасній космології. Через те, що вони мають однакову масу й яскравість, їх використовують як «стандартні свічки» для вимірювання відстаней у Всесвіті. Це допомогло виявити, що Всесвіт розширюється з прискоренням, можливо, через вплив темної енергії — однієї з найбільших загадок сучасної науки.
Раніше ми повідомляли про те, як астрономи зважили Всесвіт.
За матеріалами NASA
