Наднова Кеплера: як вибух зорі 1604 року змінив наше розуміння Всесвіту

У жовтні 1604 року, тобто 420 років тому, на небі раптово засяяла яскрава зоря, яка збентежила астрономів того часу. Першим, хто звернув увагу на дивну зорю був німецький астроном Йоганн Кеплер — це сталося 9 жовтня, а вже 17 жовтня він розпочав її спостереження, які затягнулися більше ніж на рік. Кеплер спостерігав за зорею, натхненний попередньою роботою данського астронома Тихо Браге, який спостерігав подібне явище — наднову 1572 року. Нова зоря збільшувала свою яскравість до зоряної величини -2,5, перевершуючи Юпітер за світністю, і протягом трьох тижнів була видимою навіть вдень, перш ніж вона остаточно зникла з неба в березні 1606 року.

SN 1604
SN 1604 або Наднова́ Кеплера. Фото: Wikimedia

Результати своїх спостережень Кеплер опублікував у 1606 році в праці De Stella nova in pede Serpentarii. Зорю назвали Надновою Кеплера, яка сьогодні відома під каталогізованим позначенням SN 1604.

Книга Кеплера
Книга Кеплера про його спостереження наднової 1604 року на сторінці, на якій зображено розташування нової зорі на небі. Ілюстрація: NASA

Астрономи того часу не знали, що нова зоря була результатом вибуху зорі. Сьогодні відомо, що SN 1604 належить до наднових типу Ia, які виникають у подвійних зоряних системах, де білий карлик притягує речовину від свого компаньйона — червоного гіганта. Коли маса білого карлика досягає критичної величини (приблизно 1,4 маси Сонця), починається термоядерна реакція, яка спричиняє вибух, що вивільняє величезну кількість енергії та світла.

Портрет Йоганна Кеплера
Портрет Йоганна Кеплера роботи Августа Келера. Ілюстрація: NASA

Кеплер вів спостереження неозброєним оком — до винайдення телескопа Галілео Галілеєм залишалось ще чотири роки. Проте його праця заклала основи для подальших досліджень наднових. Астрономи продовжують вивчати залишки SN 1604 за допомогою сучасних наземних і космічних телескопів, особливо в радіо та рентгенівському діапазонах. Ці спостереження допомагають краще зрозуміти процеси, що відбуваються під час вибухів наднових.

Наднова типу Ia
Наднова типу Ia є результатом того, що білий карлик втягує матеріал із сусідньої зорі червоного гіганта, а додаткова маса призводить до безконтрольного термоядерного вибуху

Наднові типу Ia відіграють важливу роль у сучасній космології. Через те, що вони мають однакову масу та яскравість, їх використовують як «стандартні свічки» для вимірювання відстаней у Всесвіті. Це допомогло виявити, що Всесвіт розширюється з прискоренням, можливо, через вплив темної енергії — однієї з найбільших загадок сучасної науки.

Раніше ми повідомляли про те, як астрономи зважили Всесвіт.

За матеріалами NASA

Новини інших медіа
22 квітня спостерігатиметься максимум метеорного потоку Ліриди
Журнал та події: Universe Space Tech запускає підписку на спільноту
Повільне обертання Всесвіту може пояснити напруження Габбла
Axiom Space запустить два датацентри на орбіту вже цього року
Juno проти Юпітера: радіація газового гіганта ледь не зірвала місію 
Космічні туристки Blue Origin просили Кеті Перрі заспівати щось інше
Зміна фінасування NOAA зачепить супутники, що передбачають погоду в США
Чому християни східного та західного обряду святкують Великдень у різні дні?
Колись океани Землі були зеленими і це може повторитися знову
Фінальний вибух краси: Hubble розкриває таємниці смерті зорі