Італійський стартап ORiS залучив 5 млн євро на розбудову орбітальної енергетичної мережі. Технологія передбачає передачу електрики між супутниками за допомогою лазерного променя. Перше випробування на орбіті може відбутися вже в лютому 2027 року після запуску апарата ракетою SpaceX.
Супутникова платформа від Astro Digital
Місія ARAQYS-D3, у межах якої відбудеться демонстрація, стартує на борту ракети SpaceX. Платформу для неї надасть американська компанія Astro Digital, а ключовим партнером є німецька Dcubed. ORiS планує протестувати сумісність власного лазерного передавача з космічними фотоелектричними елементами, повідомляє Tech Funding News.
У разі успіху це стане першим кроком до концепції Power-as-a-Service, яку просуває компанія. Її суть полягає в тому, щоб перетворити електроенергію на орбіті на товар, доступний у будь-який момент, а не лише тоді, коли сонячні панелі конкретного апарата освітлені Сонцем. Як зазначається в офіційному релізі ORiS, ідеться про перехід від ізольованих супутників до взаємопов’язаних енергетичних екосистем.
LOONA як проміжний доказ
До виходу в космос компанія випробувала технологію у земних умовах. Система під назвою LOONA, створена в межах оборонного акселератора NATO DIANA, передала енергію на дрон, що завис у повітрі, на дистанції понад 100 м.
Цей самий прототип залучили до спільної роботи з Thales Alenia Space для вивчення можливості живлення місячних роверів. Компанію заснували у 2024 році четверо випускників Туринської політехніки. ORiS базується в Турині, інкубована в I3P та програмі ESA BIC Turin за підтримки Європейської та Італійської космічних агенцій.
Лазери проти мікрохвиль
Технологічний ландшафт орбітальної передачі енергії вже розділився на два табори. ORiS робить ставку на лазери, тоді як американські конкуренти, серед яких Star Catcher Industries із $65 мільйонами серії A, Aetherlux із фінансуванням Пентагону та Mantis Space з $10 мільйонами інвестицій, використовують переважно мікрохвильову передачу.
Експеримент SSPD-1 Каліфорнійського технологічного інституту, який у 2023 році вперше передав енергію з орбіти, також спирався на мікрохвилі, а не лазери. Розрив у фінансуванні між ORiS та американськими гравцями відображає ширшу тенденцію.
2025 року на Європу припало лише 6,2 % венчурних інвестицій в оборонні технології в межах NATO, тоді як США з 2019 року акумулювали близько 85 % такого фінансування. Чотири людини з 5 млн євро намагаються випередити конкурентів із бюджетами, більшими на порядок, на ринку, який, за різними оцінками, сягне від 3,3 до 10,7 млрд доларів до 2035 року.
Енергетичний голод на орбіті
Рушійною силою всього цього руху стало стрімке зростання енергоспоживання супутників. Поява космічних дата-центрів, розширення програм спостереження Землі та комунікаційних угруповань вимагатимуть потужностей, які сонячні панелі вже не здатні забезпечити самотужки.
Сонячні батареї згодом деградують і не працюють під час затемнень. Орбітальна енергомережа дає змогу апаратам отримувати живлення від сусідів у будь-який момент. Раунд очолив фонд Earlybird, співлідером виступив Pitchdrive.
Участь також взяли Galaxia, Vento та Piemonte Next Fund. Залучені кошти спрямують на розширення команди, дослідження підсистем, збільшення лабораторних площ і створення льотної моделі для супутникової демонстрації. Її мають завершити до кінця липня 2026 року.
