Суперечка в соцмережах у вихідні між двома найпомітнішими фігурами техноіндустрії підсвітила те, про що експерти говорять уже давно. Орбітальні дата-центри не стануть прибутковим бізнесом ані завтра, ані за рік, хоч би що обіцяли публічним інвесторам.
Конфлікт фінансових ставок
Відповідаючи на звинувачення Маска у шахрайстві, Сем Альтман написав у X, що саме Маск продає публічним інвесторам ідею короткострокових космічних дата-центрів. За різким тоном стоїть не просто особиста антипатія, а зіткнення двох бізнес-логік, адже оцінка SpaceX у два трильйони доларів значною мірою спирається на обіцянку запустити цілий флот орбітальних обчислювальних платформ для задач штучного інтелекту.
Оптимістичні аналітики називають цей потенціал безпрецедентним, однак галузеві інженери, підприємці з інших космічних стартапів і навіть команда Google, що розробляє власний проєкт орбітальних обчислень, налаштовані інакше. Усі сходяться на одному і тому ж висновку, повідомляє TechCrunch. Серйозного впливу на ринок не буде до появи дешевших ракет і можливості масово виробляти супутники великої потужності за низькою ціною.
13-й політ і багаторазовість під питанням
Відповідь Маска передбачувана. Він робить ставку на Starship, 13-й тестовий політ якого може відбутися вже 16 липня, і заявляє без конкретики, що запуски дата-центрів почнуться наступного року. Якщо команді вдасться довести носій до стану повторюваних польотів, бізнес-модель справді може запрацювати.
Однак навіть успішне повернення обох ступенів у цьому польоті не означає миттєвого переходу до експлуатації. Повноцінна багаторазовість, імовірно, лишається у перспективі кількох років, а першочерговими завданнями для Starship будуть зобов’язання перед NASA й розгортання власної мережі Starlink.
До того ж під час IPO компанія визнала, що в найближчому майбутньому другий ступінь, найімовірніше, доведеться витрачати під час кожного запуску. Це робить економіку орбітальних обчислень відверто збитковою.
Вакуум не пробачає зайвого тепла
За межами суперечки про вартість виведення кілограма на орбіту існує ще один, суто фізичний бар’єр, що ставить під сумнів саму концепцію. У вакуумі тепло відводиться лише через випромінювання, тоді як процесори та графічні чипи перетворюють на тепло від 80 до 95 % спожитої енергії.
Для гіпотетичного дата-центру потужністю один гігават радіатори мали б займати площу загальною площею від сотень тисяч квадратних метрів до понад одного квадратного кілометра — залежно від їхньої робочої температури та конструкції. Це на порядки перевищує площу, яку займають системи охолодження наземного дата-центру. Хоча різні концепції космічних систем охолодження існують, жодна з них поки не продемонструвала можливості економічно масштабувати таке рішення до рівня, необхідного для гігантських центрів обробки даних.
Альтман, схоже, лише озвучив те, що більшість фахівців і так знають. Орбітальні обчислення мають майбутнє у вигляді вузькоспеціалізованих задач на кшталт попередньої обробки супутникових знімків або оборонних потреб. Тестові модулі Axiom Space для таких задач уже працюють на супутниках Kepler. Великі дата-центри на орбіті залишаються питанням для 2030-х років, а не для найближчих запусків.
