Глава NASA Джаред Ісаакман висловив занепокоєння щодо можливих дій Пекіна на Місяці. За його словами, якщо Китай першим дістанеться найцінніших ділянок Південного полюса супутника Землі, він може обмежити доступ інших країн до цих стратегічних територій.
Заява лунає на тлі новин про те, що минулого місяця Китай відклав запуск своєї роботизованої місії «Чан’е-7»на початок наступного року. Хоча Пекін не дав детальних пояснень щодо зміщення графіка, у NASA цю затримку сприйняли як позитивний сигнал. США та Китай цілються в одну й ту саму локацію — кратер Шеклтон.
Дорогоцінна «місячна нерухомість»
Поверхня Місяця — це в безплідна пустеля. Проте Південний полюс, і зокрема кратер Шеклтон, є однією з найцінніших ділянок супутника. Високі краї кратера утворюють постійно затінені зони, так звані «холодні пастки». Вважається, що протягом мільярдів років там накопичувалися водяний лід та інші цінні матеріали.
У довгострокових планах США та Китаю щодо створення постійної космічної колонії критичне значення мають лише кілька квадратних кілометрів на Південному полюсі. Саме там обидві держави прагнуть створити постійну присутність, щоб відпрацювати технології для подальшої експансії у Сонячну систему.
Китайська місія «Чан’е-7» передбачає високу мобільність. Вона включає місяцеходи та дрони-стрибуни. У NASA побоюються, що за допомогою таких апаратів Китай міг би встановити власний контроль над кратерами та перекрити доступ до водяного льоду. Оволодіння цими ресурсами потрібне Пекіну для підготовки до наступного кроку освоєння космосу, який має відбутися вже на Марсі.
Новий шанс для США
Жодна країна ще не здійснювала м’яку посадку космічних апаратів у полярних регіонах Місяця, оскільки дістатися туди значно складніше, ніж до екваторіальних зон. Перенесення запуску «Чан’е-7» відкриває для NASA можливість досягти цих територій першими.
США розраховують зробити це за допомогою першого запуску посадкового модуля Blue Moon Mark 1 від компанії Blue Origin. Цей великий апарат має доставити два зонди NASA на Південний полюс Місяця, що може відбутися вже навесні 2027 року.
Водночас Китай ставить за мету висадити своїх астронавтів на Місяць до 2030 року і демонструє значний прогрес у розробці пілотованого космічного корабля, ракети та посадкового модуля.
Геополітичні ставки
У США тривають дебати щодо того, чи дійсно важливо повернути американських астронавтів на Місяць раніше, ніж туди дістанеться Китай. Адже Пекін у разі успіху лише повторить досягнення США 1969 року під час місії Apollo. Проте керівництво NASA переконане: результат цих перегонів змінить світовий порядок.
Якщо Китай першим висадить людей на Місяць, це змусить інші країни поставити під сумнів глобальне лідерство США. Країни по всьому світу можуть замислитися, чиїм безпековим гарантіям довіряти, чию зброю та технології купувати, якими стандартами керуватися та до чиєї думки дослухатися у сфері штучного інтелекту.
Очільник NASA визнає, що це протистояння взагалі не мало б ставати перегонами, якби не системні помилки в космічній політиці США протягом останніх десятиліть. За його оцінками, США витратили понад 100 млрд доларів за правління кількох президентських адміністрацій на програми, які так і не дали результату.
Тим часом Китай, здійснивши свій перший пілотований політ у космос лише у 2003 році, розбудував власні технології до рівня, який сьогодні становить пряму конкуренцію Сполученим Штатам.
Раніше Китай уже показав скафандр для висадки на Місяць.
За матеріалами Ars Technica
