Космічний телескоп Hubble завершив двохсоттисячний оберт навколо Землі. Його проєктували на півтора десятиліття роботи, а на орбіті він працює вже тридцять шостий рік. У день ювілею за його допомогою шукали наднову, світло якої викривлює гравітація далекого скупчення галактик. Друге зображення цього вибуху допоможе уточнити, як швидко розширюється Всесвіт.
Двадцять років понаднормово
Рубіж у двісті тисяч обертів припав на 19 вересня. Телескоп вивели на орбіту шатлом Discovery у квітні 1990 року. Як нагадує Space.com, тоді його розраховували лише на п’ятнадцять років роботи. Натомість від запуску минуло вже понад тридцять шість.
За цей час Hubble подолав більш як 8 мільярдів кілометрів. До Місяця в середньому 384 тисячі кілометрів, тож такої відстані вистачило б на десять тисяч польотів туди й назад. Загальна кількість спостережень перевищила 1,7 мільйона.
Наднова за розкладом
Наднову Athena відкрили 2025 року за допомогою телескопа James Webb. Між нею і Землею розташоване масивне скупчення галактик MACS J0417, гравітація якого викривлює і підсилює світло далеких об’єктів. Промені від одного вибуху огинають цю масу різними шляхами і долають неоднакову відстань. Через це зображення тієї самої наднової виникає на небі кілька разів з інтервалами в місяці або навіть роки.
Чергову появу Athena в полі зору прогнозують до початку березня 2027 року, тому за скупченням стежать регулярно. Як зазначають у NASA, хронометраж цих повторів допоможе скласти карту маси MACS J0417 і уточнити швидкість розширення Всесвіту.
Сам метод ще 1964 року запропонував норвезький астрофізик Сюр Рефсдал. Вперше його перевірили 2015 року, коли за допомогою Hubble іншу наднову, названу на честь Сюра Рефсдала, зафіксували вдруге саме в передбачений моделями проміжок. Космологам такий незалежний спосіб потрібен, бо методи вимірювання сталої Габбла дають помітно відмінні значення і причину розбіжності досі не встановили.
Лагодження на орбіті
Жодного з цих вимірювань не вдалося б провести, якби вади телескопа не виправили ще на початку його роботи. Одразу після запуску з’ясувалося, що головне дзеркало відшліфували з помилкою. Відхилення форми становило близько двох мікрометрів, але знімки через нього виходили розмитими.
У грудні 1993 року до апарата прилетів шатл Endeavour. Астронавти захопили Hubble маніпулятором, закріпили у вантажному відсіку і за п’ять виходів у відкритий космос встановили коригувальну оптику. Згодом до телескопа поверталися ще чотири рази. Загалом набралося 23 вилазки за борт і понад 165 годин роботи у скафандрах.
Жоден інший космічний телескоп не конструювали з розрахунку на людські руки. Один із цих візитів 2002 року став останнім успішним польотом шатла Columbia. Після катастрофи цього корабля 2003 року очільник NASA Шон О’Кіф скасував наступну місію як надто ризиковану і лише 2006 року його наступник Майкл Гріффін повернув її до планів. Без того рішення ресурс обсерваторії, найімовірніше, вичерпався б задовго до нинішнього ювілею.
Останні роки на орбіті
Людей до Hubble NASA більше не відправлятиме. З 2024 року телескоп працює лише з одним гіроскопом, тому наведення на цілі сповільнилося. Кількість заявок на спостереження від цього не зменшилася.
На кожну доступну годину роботи телескопа припадає приблизно сім запитів. Причина в ультрафіолетовому і видимому світлі. James Webb і новий телескоп Roman розраховані насамперед на інфрачервоний діапазон, тому в цих ділянках спектра Hubble поки не має заміни.
Розріджений газ на висоті польоту поступово гальмує обсерваторію. Без втручання вона увійде в щільні шари атмосфери на початку або в середині 2030-х років. Як ми писали раніше, у NASA розглядають підйом орбіти Hubble за допомогою приватного буксира. Перешкодою залишається вартість утримання, яка у 2025 фінансовому році сягнула 98,8 мільйона доларів. Більше агенція витрачає тільки на James Webb.
Буксир замість шатла
Власних двигунів на борту Hubble немає. Під час останнього ремонту 2009 року на корпусі встановили кріплення для стикування з майбутнім апаратом. Воно придатне і для корабля, що підніме телескоп вище, і для того, що керовано зведе його з орбіти.
Від того, чи вдасться агенції скоротити витрати, залежить, який із двох сценаріїв оберуть. Рішення NASA доведеться ухвалити раніше, ніж висота впаде до критичної межі.
