У 1952 році три зорі несподівано зникли. На одному знімку ділянки неба вони є, на іншому, зробленому за годину, — відсутні. Вчені досі не дійшли висновку про те, що це було, і висувають різні версії.
Куди зникли три зорі?
Вже понад 70 років вчені не можуть розгадати загадку раптового зникнення трьох зір зі знімка зоряного неба. У 1952 році Паломарська обсерваторія у США здійснювала фотографічний огляд неба. Однією з цілей наукового проєкту був пошук астероїдів. Тому світлини робилися парами через певний проміжок часу.
Так було і 19 липня 1952 року. Близько 20:52 фотоплатівка зафіксувала світло трьох зір приблизно 15 зоряної величини. А на другій, зробленій о 21:45, їх не виявили. Не з’являлися вони ні на жодному фото, зробленому в наступні роки.
У космосі вистачає короткочасних подій, які називають транзієнтними. Однак дуже мала їхня кількість передбачає настільки велике зменшення яскравості менш ніж за 50 хвилин. Інтриги додає і той факт, що наступні знімки цієї області робилися значно потужнішими телескопами. Тому зорі мали б зменшити свою яскравість принаймні до 24 величини, тобто у 10 тис. разів.
Що це могло бути?
Дослідники висувають три основні теорії щодо того, що це могло бути. Перша з них полягає в тому, що це були не три об’єкти, а один. Наприклад, зоря, яка несподівано збільшила свою яскравість внаслідок швидкого радіосплеску магнетара. Одночасно із цим між нами й нею пройшла мандрівна чорна діра. Її гравітаційне поле викривило шлях світла і призвело до появи хибних зображень.
Ефект гравітаційного лінзування справді міг би пояснити картину, яка спостерігалася. Він неодноразово примножував зображення далеких галактик. Однак у випадку з чорною дірою і того конкретного огляду неба такий варіант здається малоймовірним.
Друга теорія спирається на той факт, що три зорі були розділені 10 кутовими секундами. Якщо це три окремі об’єкти, то чим би вони не були підсвічені, обмеженість швидкості світла не дозволяє їм перебувати далеко один від одного і від джерела.
Підрахунок показує, що відстань до зір не може бути більшою за 2 св. роки, а між собою вони мали б бути розділеними лише 6 а.о. Це означає, що насправді ці об’єкти були астероїдами з Хмари Оорта, які «підсвітила» якась подія.
Нарешті, третя теорія полягає в тому, що три зорі взагалі не були космічними об’єктами. Паломарська обсерваторія розташована достатньо близько до пустелі Нью-Мексико, де проводилися випробування ядерної зброї. Радіоактивний пил цілком міг потрапити на платівку і створити хибне зображення. Оскільки на інших знімках 1950-х років спостерігаються аналогічні «зникнення», ця теорія здається більш ніж імовірною.
За матеріалами phys.org.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
