Астрономи, які працюють із телескопом James Webb (JWST), опублікували нове видовищне зображення. На ньому зафіксована спіральна галактика NGC 2566.
NGC 2566 розташована на відстані 76 млн світлових років від Землі у напрямку до сузір’я Корма. Відносна близькість дає вченим можливість розглянути її дрібні деталі, такі як зоряні скупчення та газові хмари. JWST зазнімкував NGC 2566 у межах проєкту, метою якого є вивчення зв’язків між зорями, газом і пилом у прилеглих зореутворювальних галактиках.
Магазин від Universe Space Tech
Журнал Астероїди і Комети №1 2026 (194) – Тверда Палітурка
До товаруJWST спостерігав NGC 2566 за допомогою двох своїх головних інструментів — камери ближнього інфрачервоного діапазону (NIRCam) і приладу середнього інфрачервоного діапазону (MIRI). Об’єднане зображення дає змогу побачити чітко окреслені спіральні рукави, довгу перетинку, що проходить через центр, і тонкий шлейф із газу, пилу і зір.
У середньому інфрачервоному діапазоні хвиль MIRI побачив теплий міжзоряний пил, включно зі складними молекулами сажі, званими поліциклічними ароматичними вуглеводнями. Дані NIRCam, отримані в ближньому інфрачервоному діапазоні, дають детальне уявлення про зорі галактики, навіть ті, які глибоко занурені в хмари газу. Камері також вдалося вловити частину світла від молекул вуглеводнів.
Щоб дізнатися більше про процеси зореутворення в NGC 2566, астрономи об’єднали дані JWST зі спостереженнями інших телескопів. У довгохвильовій частині електромагнітного спектра антенна решітка ALMA детально розглянула холодні, турбулентні хмари, в яких народжуються зорі.
Космічний телескоп Hubble також звернув свій погляд на NGC 2566. Його дані допоможуть дослідникам переписати зоряне населення — особливо молодих зір, яскравих в ультрафіолетовому і видимому діапазонах хвиль, до яких чутливий Hubble. Скомбінувавши дані трьох телескопів, астрономи отримали повне уявлення про холодний газ, теплий пил і зорі в NGC 2566.
За матеріалами Esawebb
