Вчені дослідили гігантську газопилову туманність, відому як Хмара Дракона. У ній відбувається формування великої зорі. Це рідкісна можливість побачити, як народжуються світила, маса яких у десятки разів більша за сонячну.
Як народжуються гігантські зорі
Вчені написали тисячі статей про те, як помирають гігантські зорі. Процес спалаху наднової, який перетворює рештки світила на чорну діру, досить добре вивчений. Та й бурхливе життя об’єктів, маса яких у десятки разів перевищує сонячну, непогано описане. Відомо, що протягом свого існування вони викидають величезні маси газу у вигляді струменів.
А ось народження цих гігантів і досі містить у собі загадку. Всі зорі народжуються у холодних газопилових хмарах, так званих зоряних колисках. І початковим етапом їхнього утворення є стиснення певного обсягу речовини з них.
Однак у міру того, як газ стискається, він нагрівається. А нагрів викликає зворотний процес — розширення. Виникає свого роду фізична гойдалка, яка розриває газовий згусток на шматки. Тому дуже великими вони бути не можуть.
Дві теорії утворення гігантських зір
Виникає питання: як тоді мають утворюватися зорі, маса яких у 40, 50 чи навіть 80 разів більша за сонячну? З цього приводу існує дві різні теорії. Перша з них полягає в тому, що вони виникають завдяки щасливому збігу.
Час від часу процеси у газопиловій хмарі складаються таким чином, що її частина починає стискатися дуже швидко і не встигає розігрітися. Наслідком цього стає один велетенський спалах, у якому і народжується зоря.
Альтернативна версія, відома як теорія акреції ядра, стверджує, що гігантські зорі народжуються невеликими. Але навколо них продовжує існувати газопилове згущення, яке поступово падає на них, внаслідок чого вони швидко ростуть. При цьому сусідні зародки зір лишаються без палива та вирости не можуть.
Хмара Дракона
Яка з двох теорій правильна, вчені досі не встановили. Надто вже гігантські зорі рідкісні, а процес їхнього народження надзвичайно короткий за космічними мірками. Зародок гігантської зорі — дуже рідкісне явище. Саме тому вчених так зацікавила знахідка такого об’єкта у зоряних яслах, відомих як Хмара Дракона.
Знайти його вдалося завдяки картографуванню цієї області зореутворення, що розташована на відстані у 20 тис. світлових років від нас. Пошук здійснювався за допомогою масиву антен ALMA, розташованого у пустелі Атакама в Чилі.
Хмара Дракона — дійсно гігантський регіон, який містить матеріалу на 70 тис. таких зір, як Сонце. У ньому дослідники знайшли кілька областей зі згущеннями, всередині яких народжувалися зорі. Але їхню увагу привернуло одне гігантське.
Згодом виявилося, що це не одне згущення, а два, що розташовані поруч. Перше має масу у 2 сонячних, а друге аж у 23 рази масивніше за наше світило. При цьому вони були стабільними та тихими, тобто навколо не відбувалося якихось катастрофічних процесів, які б стискали газ із неймовірною швидкістю.
Тож вчені зрозуміли, що перед ними — приклад ядра акреції. Невдовзі всередині має народитися маленька зірочка, яка швидко почне рости та за якийсь мільйон років перетвориться на надзвичайно яскравий гігант.
За матеріалами www.space.com.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t. me/ustmagazine