Gaia визначила хімічний склад 60 тисяч астероїдів

Команда космічного телескопа Gaia опублікувала новий каталог астероїдів у Сонячній системі. Він містить інформацію про їхні орбіти з урахуванням обертання навколо власної осі та спектроскопічні дані.

Вчені, що працюють із Gaia склали каталог астероїдів
Каталог астероїдів від Gaia. Джерело: ESA

Каталог астероїдів від Gaia

Космічний телескоп Gaia є астрометричним інструментом. Це означає, що він не вдивляється у якийсь конкретний об’єкт, а день за днем відстежує сотні тисяч джерел випромінювання на небесній сфері. Тому він відомий переважно своїми спостереженнями далеких об’єктів, таких як чорні діри, подвійні зорі та галактики.

Але це не означає, що він не бачить нічого у нашій Сонячній системі. В останньому на сьогодні третьому каталозі, який був опублікований цього літа, зібрані дані про в 10 разів більшу кількість астероїдів, ніж у попередньому.

Зокрема в останньому опублікованому наборі даних міститься інформація про спектри 60 тис. астероїдів. Досі вчені мали такі дані тільки для кількох тисяч малих небесних тіл Сонячної системи. Але і це ще не межа. Вчені сподіваються, що завдяки Gaia ця цифра може зрости ще у 10 разів.

Збирання спектроскопічних даних про таку кількість астероїдів допоможе визначити їхній хімічний склад. А маючи статистику про хімічний склад тіл Сонячної системи, можна створити значно точніші та повніші теорії її походження та еволюції.

Астрометрія космічних каменів

Але основне завдання, для якого створений телескоп Gaia, — це астрометрія. Коли він бачить, як якесь джерело випромінювання з’являється на його знімках і потім дуже швидко зникає — це означає близьке проходження астероїда.

На основі точного положення космічного каменя відносно зір та його яскравості можна визначити його координати. А на основі кількох даних про позиціонування можна розрахувати орбіту об’єкта. А далі під’єднуються каталоги раніше відкритих астероїдів, які дозволяють визначити, був він відомий раніше, чи ні.

При цьому команда Gaia використовує удосконалений метод астрометрії. Він дозволяє враховувати навіть той факт, що під час свого руху орбітою астероїди можуть обертатися навколо власної осі, яка проходить не через їхню геометричну середину. Центр мас може бути зсунутий, і телескоп це бачить. Саме так, наприклад, уточнили характеристики астероїда Лютеція, який до того досліджував космічний апарат Rosetta.

За матеріалами www.space.com

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t. me/ustmagazine