Протягом свого життя галактики часто взаємодіють одна з одною. Ця взаємодія може набувати різних форм. Іноді галактики можуть розійтися у просторі, обмежившись лише гравітаційним впливом друг на друга. Іноді вони зливаються в єдиний об’єкт.
Наш Чумацький шлях не є винятком із цього правила. За мільярди років він, найімовірніше, поглинув чимало сусідніх галактик. Група дослідників з Гронінгенського університету спробувала знайти сліди подібних подій. І тому вони звернули увагу на гало. Гало — це сферичний компонент, який тягнеться за межі галактичного диска. Його центр симетрії збігається із центром симетрії Чумацького шляху. Гало складається з розрідженого гарячого газу, темної матерії та зірок. Останні, переважно, представлені старими, маломасивними світилами. Вони можуть зустрічатися як поодинці, так і у вигляді кульових скупчень.
На думку астрономів, багато зірок у гало не «місцеві». Вони походять з інших галактик, що стали частиною Чумацького шляху. Щоб перевірити цю гіпотезу, вони проаналізували дані недавно опублікованої другої частини каталогу Gaia. В результаті вченим вдалося ідентифікувати 6000 зірок, що входять до складу гало Чумацького шляху.
Подальший аналіз показав, що серед них міститься п’ять невеликих груп зірок, які з великою ймовірністю є залишками карликових галактик, раніше поглинених Чумацьким шляхом. Також астрономи помітили, що багато поодиноких зірок гало, швидше за все, теж мають спільне походження. Вони рухаються по ретроградних орбітах і формують щось на кшталт «бульбашки». Це дозволяє припустити, що вони є слідом від стародавнього зіткнення Чумацького шляху з порівнянної за розмірами галактикою, яке повністю змінило його структуру.
За матеріалами: http://spaceref.com
