Космічні об’єкти часто вражають своїми розмірами, які змушують задуматися: «Як таке взагалі можливо?» Серед таких явищ — гігантські радіогалактики (Giant Radio Galaxies, або скорочено GRG), справжні монстри Всесвіту. Вони містять активні надмасивні чорні діри, які випускають плазмові струмені, що простягаються на мільйони світлових років. Ці струмені випромінюють радіохвилі, дозволяючи астрономам їх фіксувати.

Одним із найзагадковіших відкриттів у цій сфері стала гігантська радіогалактика Inkathazo. Її струмені сягають 3,3 млн світлових років у довжину, що дорівнює 32 діаметрам Чумацького Шляху. Однак форма цих струменів незвичайна: один із них має вигин, що є рідкісним явищем серед подібних обʼєктів.
«Ми назвали цю гігантську галактику Inkathazo, що мовами ізізулу та ісіхоса дослівно означає «неприємність», адже розуміння фізики цього явища виявилося складним», — зазначила Кетлін Чарльтон, магістрантка Кейптаунського університету і перша авторка дослідження.
Унікальні характеристики Inkathazo
Дивує також її розташування. У той час як більшість інших гігантських радіогалактик розташовані в ізольованому середовищі, Inkathazo опинилася в центрі скупчення галактик. Це середовище мало б ускладнювати формування гігантських струменів, але, схоже, Inkathazo долає ці обмеження.

«Це відкриття викликає подив і піднімає нові питання про вплив взаємодії з навколишнім середовищем на формування та еволюцію гігантських радіогалактик», — зазначив доктор Кшитій Торат з Університету Преторії, співавтор дослідження.
Внесок MeerKAT
Завдяки сучасним можливостям телескопа MeerKAT астрономи не лише відкрили Inkathazo, але й змогли детально дослідити цю гігантську радіогалактику. Виявилося, що плазма у струменях має різний вік: з одного боку вона значно молодша, ніж з іншого. Крім того, спостерігалися несподівані імпульси енергії в електронах, ймовірно, через взаємодію струменів із гарячим газом у міжгалактичному середовищі.
«Це відкриття дало нам унікальну можливість вивчити фізику гігантської радіогалактики у найдрібніших деталях, — наголосив Торат. — Результати кидають виклик моделям, які існують на сьогодні, й показують, що ми ще багато чого не розуміємо про складні процеси у таких екстремальних умовах».
Нові горизонти радіоастрономії
MeerKAT став ключовим інструментом у радіоастрономії, відкриваючи нові об’єкти та явища. Наступним кроком є створення обсерваторії Square Kilometer Array Observatory (SKAO), частина яких базуватиметься на технологіях MeerKAT. Очікується, що новий телескоп почне функціонувати протягом найближчих двох років.
«Ми вступаємо в захопливу еру радіоастрономії. MeerKAT уже дозволив нам досягти значних результатів, а SKA відкриє ще більше можливостей для розв’язання загадок гігантських радіогалактик», — підкреслила доктор Джасінта Делхайз із Кейптаунського університету.
Раніше ми повідомляли про те, як була знайдена найбільша радіогалактика у Всесвіті.
За матеріалами phys.org