Знайдена найбільша радіогалактика у Всесвіті

Астрономи знайшли найбільшу радіогалактику у Всесвіті. Вона знаходиться на відстані 3 мдрд світлових років. Їй дали назву «Алкіоней». Загальна протяжність цього монстра складає 3 мегапарсеки. Знайшли його завдяки потужному радіовипромінюванню.

Найбільша радіогалактика
Найбільша радіогалактика: система-господар і «пелюстки» показані помаранчевим. Джерело: Oei et al., arXiv, 2022

Як знайшли найбільшу радіогалактику

Гігантські галактики, центральні чорні діри яких взаємодіють із навколишнім газом і перетворюють його на джерело синхротронного випромінювання — не рідкість у космосі. Саме за цим випромінюванням полювали дослідники, що працюють на новому європейському масиві антен LOw Frequency ARray (LOFAR). Він складається з 20 тисяч окремих антен, розкиданих на великій площу.

Пошук виявився неймовірно вдалим. На відстані у 3 млрд світлових років учені виявили «пелюстки» гігантської радіогалактики, що розкинулися у просторі майже на 5 мегапарсеків, або ж майже 16 млн світлових років. Це найбільша з відкритих радіогалактик. Вона отримала назву «Алкіоней» на честь гіганта з грецької міфології.

Подальші дослідження допомогли ідентифікувати радіовипромінювання Алкіонея з об’єктом, видимим в оптичному діапазоні. Він виявився досить звичайною еліптичної галактикою, тільки дуже великою. Вчені довго не могли оцінити її справжній розмір. Маса її становить 240 мільярдів мас Сонця, а в центрі знаходиться надмасивна чорна діра, що в 400 млн разів важча за нашу рідну зірку.

Дитяча бананка Noosphere - Космічні котики
Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Дитяча бананка Noosphere – Космічні котики

До товару

Що таке радіогалактики та чому вони такі великі

Для того, щоб краще уявити, що собою являє найбільша радіогалактика, треба зрозуміти, як ці об’єкти влаштовані. У центрі кожної з них знаходиться її «господар» — масивна галактика з великою і активною чорною дірою. Остання своєю потужною гравітацією «засмоктує» газ і пил зі своїх околиць і поглинає їх.

Велика частина газу при цьому перетікає на полюси чорної діри та вистрілюється у навколишній простір. Утворюються джети, що стикаються з міжгалактичним газом і поступово розпорошуються, формуючи широкі «пелюстки». Ці структури складаються з електрично зарядженої плазми та є джерелом синхротронного випромінювання.

Синхротронне випромінювання — це радіохвилі, які виникають не через теплові процеси, а через прискорення електронів у холодній електрично зарядженій плазмі. Вони нічим не відрізняються від звичайного випромінювання, однак їх легко впізнати, якщо порівняти зображення у радіодіапазоні з, наприклад, інфрачервоними знімками.

За матеріалами: www.sciencealert.com

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа