Британська компанія Pulsar Fusion оголосила про розробку революційного термоядерного двигуна Sunbird, який може скоротити час подорожей до Марса вдвічі, а до Плутона — до чотирьох років. Проєкт, що таємно розроблявся протягом 10 років, планують випробувати на навколоземній орбіті вже до 2027-го, що може стати проривом у космічній індустрії.
Зоряна енергія
На відміну від звичайних ракет на хімічному паливі, Sunbird використовує ядерний синтез — процес, який живить зорі. Він поєднує легкі атоми, як-от водень, за екстремальних температур, генеруючи у мільйони разів більше енергії, ніж спалювання вуглеводнів, і без радіоактивних відходів. Двигун працюватиме як «космічний буксир»: невеликі апарати приєднуватимуться до кораблів, замінюючи традиційні двигуни та зменшуючи масу палива.
«Космос ідеально підходить для синтезу — там немає атмосфери, яка заважає процесу на Землі», — пояснює CEO Pulsar Річард Дінан. За його словами, компанія вже створила дві найбільші в Європі тестові камери для двигунів і готується до орбітальних експериментів.
Чому космос кращий за Землю?
Ядерний синтез на Землі потребує колосальних енерговитрат для утримання плазми, але у вакуумі умови наближені до природних. Замість кругових токамаків, як у земних реакторах, Sunbird використовує лінійні магнітні системи, які нагрівають плазму гелію-3, виштовхуючи протони для руху. Ця технологія неефективна для електрогенерації, але ідеальна для космосу, де критичні швидкість і маса палива.
«У майбутньому наші буксири зустрічатимуть космічні кораблі та замінюватимуть їхні двигуни на термоядерні», — порівнює Дінан. Це дозволить долати відстань до Марса за 6 місяців, місії до астероїдів скоротити з трьох років до одного-двох, а подорож до країв Сонячної системи, наприклад, до Плутона, скоротиться з десяти до чотирьох років. «Висока тяга взагалі дозволить доставляти цілі бази на Місяць всього за один рейс», — зауважує Аарон Нолл з Імперського коледжу Лондона.
Конкуренція та виклики
Перші компоненти Sunbird перевірять на орбіті вже наприкінці 2026 року, а у 2027-му запустять тестову версію з лінійним реактором. Якщо тести пройдуть успішно, повноцінні двигуни почнуть використовувати через 5 років. Окрім міжпланетних польотів, технологія може прискорити видобуток ресурсів на Місяці (наприклад, гелію-3 для майбутніх реакторів) або розгортання баз на інших планетах.
Pulsar Fusion — не єдина компанія, що працює над термоядерними двигунами. Стартап Helicity Space отримав фінансування від Lockheed Martin, а NASA тестує реактори на основі поділу ядер для польотів на Марс. Однак головна перешкода для всіх — мініатюризація систем.
Попри оптимізм Pulsar Fusion, термоядерний синтез залишається однією з найскладніших технологій людства. Проте якщо Sunbird вдасться реалізувати, це відкриє нову еру — коли подорожі до сусідніх планет стануть звичайною практикою, а не подвигом.
Раніше ми повідомляли про те, як мінізірку впіймали у магнітну пастку.
За матеріалами globenewswire.com
