Якщо політологи загалом згодні з тим, що минулорічний повномасштабний напад на Україну став величезною помилкою російського керівництва, то нумерологи майже напевно скажуть, що його в жодному разі не треба було починати 24-го числа. Саме це число стало якимось фатальним для Радянського Союзу, й у першу чергу це можуть підтвердити співробітники ракетно-космічної галузі.
Чорний день космодрому Байконур
Події, що сталися на космодромі Байконур 24 жовтня 1960 року, пізніше отримали назву «Нєдєлінська катастрофа» — через те, що в результаті неї загинув Головний маршал артилерії Радянського Союзу Мітрофан Нєдєлін. Ані до, ані після настільки високопоставлених чиновників під час випробувань ракетної техніки не гинуло. Щоправда, про те, що це були саме випробування, в той час знало дуже мало людей — усе відбувалося в умовах суворої секретності. У пресі оголосили про загибель маршала в авіакатастрофі, а інших жертв, число яких могло сягати 126 осіб, ховали на цвинтарях у різних кінцях величезної країни, ставлячи на пам’ятниках фіктивні дати смерті. Серед них були також співробітники дніпропетровського заводу «Южмаш». Керівнику ОКБ-586 (майбутнього СКБ «Південне») Михайлу Янгелю дивом вдалося врятуватися…
Причиною катастрофи стало кричуще нехтування правилами техніки безпеки — стартова команда взялася усувати недоробки на вже заправленій міжконтинентальній балістичній ракеті Р-16 із макетом бойової частини. Часу на зливання палива, проведення ремонтних робіт у безпечних умовах і повторну заправку вже не лишалося: випробування треба було завершити до 7 листопада, коли в СРСР святкували чергову річницю «Жовтневої революції». Все додатково ускладнювалося мало не параноїдальною секретністю та міжвідомчими «розборками». У підсумку — нештатний запуск двигуна другого ступеня, реактивний струмінь якого пропалив баки першого ступеня, та витікання сотні тонн отруйного палива й окислювача, що відразу запалали, утворивши на стартовій позиції справжнє пекло.
Кілька місяців працювала спеціальна урядова комісія з розслідування причин трагічної події, очолювана майбутнім генеральним секретарем КПРС Леонідом Брєжнєвим. Разом із фахівцями ракетної галузі були розроблені рекомендації та процедури, що мали би підвищити безпеку підготовки майбутніх запусків. Але… рівно через три роки після «Нєдєлінської катастрофи», 24 жовтня 1963-го, у пусковій шахті на майданчику №70 загорілася та вибухнула ракета Р-9А, яку саме готували до випробувань. При цьому загинуло 8 осіб.
Відтоді 24 жовтня жодних стартів із Байконура не відбувається. Щорічно в цей день проводяться лише пам’ятні заходи.
Перша жертва на шляху в космос
Та як би не береглися радянські ракетники, «прокляття 24-го числа» все одно далося взнаки. Вже відбувся політ першого космонавта й перший вихід у відкритий космос… Усі готувалися до пілотованих випробувань нового космічного корабля «Союз». Летіти на ньому повинен був Владімір Комаров, який уже мав досвід орбітальних польотів. Його дублером був Юрій Гагарін.
Старту першого «Союза» передувала серія запусків у безпілотному режимі. Всі вони засвідчили наявність великої кількості недопрацювань, але керівництво радянської космічної програми знову поспішало: наближалося ще одне «ідеологічно значуще» свято — 1 травня, до якого конче потрібно було відрапортувати про успіх. Врешті, новий космічний апарат із Комаровим на борту був запущений 23 квітня 1967 року. Ще під час виведення на орбіту почалися проблеми. У корабля не розкрилась одна з сонячних батарей, а потім перестала нормально працювати система орієнтації. В наземному Центрі управління зрозуміли, що від планів триденної місії, яка включала в себе стикування з кораблем «Союз-2» (він разом із трьома космонавтами вже готувався до старту), доведеться відмовитися.
Після 19 обертів навколо Землі «Союз-1» за командою Комарова увімкнув бортовий двигун, що видав розрахунковий гальмівний імпульс, і розпочав входження в земну атмосферу. Розділення відсіків пройшло штатно, але вже після завершення аеродинамічного гальмування у посадкового апарата не відкрився основний парашут, і капсула з космонавтом на великій швидкості врізалася в землю. Це сталося 24 квітня. Вперше в історії космічний політ завершився смертю його учасника.
* * *
Напевно, історики зможуть додати більше подібних прикладів «нещасливості» числа 24 для Радянського Союзу з точки зору економіки та політики. Врешті-решт, багато хто вважає, що останнім ударом по «імперії зла» стало проголошення незалежності України, яке відбулося 24 серпня 1991 року. Без другої за кількістю населення та промисловим потенціалом «союзної республіки» СРСР уже не міг повноцінно існувати.
Можна, звичайно, вважати все це підтасовками та спекуляціями… але вже не за горами рік 2024-й, коли зловісне сполучення цифр буде присутнім буквально в кожній даті. Чи розповсюджується його «прокляття» на нинішню росію? Маємо гарну нагоду перевірити!
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
