8 січня фахівці складального цеху Michoud Assembly Facility в Новому Орлеані здійснили завантаження зібраного центрального ступеня ракети-носія SLS на баржу Pegasus, яка буде використана для доставлення агрегату річкою Міссісіпі в Космічний центр ім. Джона Стенніса.
На його обладнанні центральний ступінь SLS зазнає всебічних випробувань і перевірок. Їх кульмінацією стане т.зв. green run test — 8,5-хвилинний пропалення, що імітує пуск ракети. Після цього перший компонент майбутнього надважкого носія переправлять на мис Канаверал, де його почнуть готувати до запуску в межах місії Artemis 1 (згідно з поточними планами, він відбудеться 2021 року).
Ракета SLS у базовій конфігурації Block 1 зможе вивести 95 тонн корисного навантаження на низьку навколоземну орбіту і до 26 тонн — на траєкторію польоту до Місяця. Носій складається з центрального та верхнього ступеня, а також двох твердопаливних прискорювачів.
Бічні прискорювачі SLS «запозичені» у програми Space Shuttle з невеликими доробками. Вони складаються з п’яти сегментів, тоді як прискорювачі багаторазових крилатих кораблів збирали з чотирьох сегментів. Центральний ступінь побудовано компанією Boeing. Він оснащений чотирма модифікованими двигунами RS-25, які також раніше використовувалися на космічних кораблях системи Space Shuttle. Кожен «човник» мав три таких двигуни.
Верхній ступінь SLS являє собою модифікацію верхнього ступеня ракети Delta IV Heavy. У майбутньому її планують замінити на потужнішу EUS, розробкою якої теж займається компанія Boeing.
За матеріалами https://www.nasa.gov