Як відомо, у центрах більшості великих зоряних систем розташовані надмасивні чорні діри — справжні монстри, що важать у мільйони, а то й мільярди разів більше за Сонце. Вважається, що між їхньою масою та масою «батьківської» галактики є пряме співвідношення. Але як щодо дрібніших галактик? Чи дотримуються вони цієї тенденції?
Щоб відповісти на це запитання, міжнародний колектив астрономів провів вивчення галактики NGC 4395, розташованої на відстані 14 млн світлових років від Сонця в сузір’ї Гончих Псів. Вона класифікується як спіральна з низькою поверхневою яскравістю. Її діаметр становить 50 тис. світлових років, що вдвічі менше за розмір Чумацького Шляху.
Астрономи вивчили акреційний диск, що оточує чорну діру, і на підставі його спектра визначили масу об’єкта. Результати здивували дослідників — надмасивний об’єкт виявився в 40 разів легшим за попередні оцінки (він важчий за Сонце всього в 10 тис. разів).
За своїми характеристиками об’єкт у центрі NGC 4395 відповідає чорній дірі проміжної маси. Передбачається, що в далекому минулому подібні об’єкти відіграли роль «зародків», з яких згодом утворилися сучасні надмасивні чорні діри. За словами дослідників, галактика не демонструє слідів злиттів або недавніх взаємодій зі своїми сусідами. Це означає, що теоретично її центральна чорна діра може бути реліктом, що зберігся з часів Великого Вибуху.
За матеріалами https://www.space.com
