Падіння двох великих астероїдів на Землю 35 млн років тому не призвело до зміни її клімату в довгостроковій перспективі. Про це свідчать результати дослідження, опублікованого в журналі Communications Earth & Environment.
35 млн років тому Земля пережила подвійний удар, коли з різницею близько 25 тис. років з нею зіткнулися два великих астероїди. Перший об’єкт, діаметром від 5 до 8 км, впав у Сибіру і залишив після себе 100-кілометровий кратер Попігай. Другий астероїд мав діаметр від 3 до 5 км. Його падіння призвело до формування 85-кілометрового Чесапікського кратера на східному узбережжі Північної Америки.
Команда дослідників вирішила відповісти на питання про те, як ці події вплинули на земний клімат. Для цього вони проаналізували більш ніж 1500 скам’янілих одноклітинних організмів, званих форамініферами — як тих, що жили біля поверхні океану (планктонні форамініфери), так і на морському дні (бентосні форамініфери). Їх виявили у триметрових кернах гірських порід, узятих із дна Мексиканської затоки. Їхній вік становить від 35,5 до 35,9 млн років.
Науковців цікавив вміст ізотопів вуглецю і кисню, структура яких відображає, наскільки теплими були води, коли організми були живі. Аналіз показав, що за 100 000 років до двох астероїдних ударів температура поверхневих шарів океану зросла приблизно на два градуси Цельсія, тоді як температура глибоководних шарів зменшилася на один градус.
Але, на подив команди вчених, їм не вдалося виявити жодних довготривалих кліматичних зрушень ні під час зіткнень, ні після них. При цьому науковцям вдалося виявити сліди самих ударів у вигляді тисяч крихітних крапельок скла. Вони утворилися шляхом конденсації речовини, що випарувалася і потрапила в атмосферу внаслідок падіння астероїдів.
Водночас науковці наголошують, що їхнє дослідження не дало б змоги виявити більш короткострокові зміни клімату на часовій шкалі в десятки й сотні років, оскільки зразки брали кожні 11 000 років. У масштабах же людського життя наслідки були б катастрофічними. Падіння астероїдів спричинило б потужну ударну хвилю, цунамі та повсюдні пожежі, а в повітря піднялася б велика кількість пилу, що заблокувала б сонячне світло і спричинила глобальне охолодження.
Результати дослідження сходяться з моделюваннями наслідків падіння астероїда, що сформував кратер Чикшулуб. Вважається, що цей удар знищив динозаврів. Моделювання показало, що, за геологічними мірками, викликана ним зміна клімату була короткостроковою і тривала не більш ніж 25 років.
За матеріалами Phys.org
