Вчені вперше дослідили білий карлик у центрі планетарної туманності, який є частиною розсіяного зоряного скупчення. Вони змогли дізнатися, скільки маси він втратив упродовж свого існування, і таким чином перевірили сучасні моделі зоряної еволюції.
Скільки маси втрачає зоря протягом життя?
Міжнародна дослідницька група під керівництвом професора Клауса Вернера з Інституту астрономії та астрофізики Тюбінгенського університету вперше вивчила центральну зорю планетарної туманності, розташовану в розсіяному зоряному скупченні.
Вчені спрямували гігантський 10-метровий телескоп на канарському острові Ла-Пальма на одне зі світил, що є частиною розсіяного скупчення Мессьє 37. Як і всі зорі, що перебувають у центрі планетарних туманностей, це білий карлик, причому достатньо молодий.
Колись зоря була подібна до нашого Сонця. Проте вона вичерпала свої запаси водню, перетворилася на червоний гігант і згодом скинула свої зовнішні оболонки, які й утворили планетарну туманність. Лишилося лиш невелике щільне ядро.
Одна з найголовніших загадок, пов’язаних із зорями, подібними до Сонця, полягає у тому, скільки ж маси вони втрачають у процесі всіх цих перетворень. Вважається, що для нашого світила ця цифра становить 50 відсотків. А якби воно було у 8 разів важчим, то це було б вже 80 відсотків. Проте результати всіх цих підрахунків перевірити вкрай важко.
Розсіяні зоряні скупчення допомагають розкрити загадку
І ось тут на допомогу приходять розсіяні зоряні скупчення. Ці групи зір народилися з однієї газопилової хмари й відтоді так разом і блукають Всесвітом. У світил всередині групи один і той самий вік, різниться тільки їхня маса.
Чим маса зорі вище, тим швидше вона еволюціонує. Тож якщо якесь зі світил у розсіяному скупчені встигло пройти стадію червоного гіганта і перетворитися на білий карлик, за його сусідами ми точно можемо вирахувати його вік, а отже, і початкову масу. Отже, такі об’єкти є чудовими цілями для перевірки теорій зоряної еволюції.
Проблема лише в тому, що по всьому Чумацькому Шляху таких об’єктів усього кілька. І вони зазвичай дуже тьмяні. Раніше вивчити їх як слід не вдавалося. І саме цим таке цікаве останнє дослідження.
Виявилось, що зараз зоря в центрі планетарної має 0,85 маси Сонця. А на початку свого існування вона важила у 2,8 раза більше за нього. Тобто у процесі своєї еволюції вона втратила 70 відсотків маси, й це добре поєднується з наявними теоріями.
За матеріалами phys.org.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
