Астрономи виявили найбільший джет, який коли-небудь спостерігався в ранньому Всесвіті. Його протяжність удвічі перевищує діаметр Чумацького Шляху.

Ми знаємо, що в центрах більшості галактик містяться надмасивні чорні діри. Всупереч поширеній помилці, вони не поглинають абсолютно всю речовину у своїх околицях. Частина викидається у вигляді полярних струменів (джетів), що складаються з плазми, яка рухається з навколосвітловою швидкістю.
У нашому локальному Всесвіті такі структури не рідкість, але в далекому, ранньому Всесвіті вони донедавна залишалися невловимими. Це пояснюється наявністю космічного мікрохвильового фону — «туманом» реліктового випромінювання, що залишилося після Великого вибуху. Воно послаблює радіовипромінювання джетів, істотно ускладнюючи їх виявлення.
Тепер це змінилося. Використовуючи встановлений на телескопі Gemini North спектрограф GNIRS, а також мережу розташованих у Європі радіотелескопів LOFAR, астрономи зуміли виявити рідкісний двосторонній джет, що існував, коли вік Всесвіту становив менше ніж 1,2 млрд років — лише 9% від нинішнього. Він простягається на 200 тисяч світлових років. Це вдвічі більше за ширину нашого Чумацького Шляху.

Джерелом джета є галактика, у центрі якої розташована вкрай активна чорна діра (квазар), що отримала позначення J1601+3102. Хоча квазари можуть мати масу, що в мільярди разів перевищує сонячну, цей квазар відносно невеликий. Маса J1601+3102 «всього» в 450 млн разів перевищує масу Сонця. Сформовані ним джети асиметричні як за яскравістю, так і за довжиною. Це вказує на те, що на них може впливати навколишнє середовище.
За словами дослідників, той факт, що чорна діра, яка формує джети, має помітно меншу масу, ніж інші квазари, свідчить про те, що цей фактор не є вирішальним у їхньому утворенні. Відкриття має важливе значення для глибшого розуміння часу і механізмів формування перших великомасштабних струменів у нашому Всесвіті й те, як вони впливають на еволюцію галактик.
За матеріалами NOIRLab