Головна Новини Тимчасовий супутник Землі може бути частиною невдалої місячної місії

Тимчасовий супутник Землі може бути частиною невдалої місячної місії

Новини

17 вересня телескопи обсерваторії Халеакала (острів Мауї, Гавайський архіпелаг) виявили поблизу Землі новий об’єкт, позначений 2020 SO. Він привернув увагу астрономів завдяки своїй орбіті. Розрахунки показали, що 15 жовтня це тіло буде тимчасово захоплене гравітацією нашої планети та стане її «міні-місяцем».

2020 SO увійде до земної сфери тяжіння через точку Лагранжа L₂ системи «Сонце-Земля», а 1 грудня наблизиться до нашої планети на мінімальну відстань у 50 тисяч км.

Траєкторія об’єкту 2020 SO. Джерело: Orbital Simulator

Але це ще не найцікавіше. На думку деяких експертів, насправді 2020 SO — це не звичайний астероїд, а об’єкт штучного походження — верхній ступінь ракети, що використовувалася для якогось міжпланетного запуску. Поки що головним «підозрюваним» є місія Surveyor 2, розпочата 20 вересня 1966 року. Її метою була м’яка посадка на місячну поверхню. Але через відмову двигуна зонд розбився, впавши в 130 км від запланованого місця посадки.

Surveyor 2. Источник: Convair/General Dynamics Astronautics Atlas Negative Collection/San Diego Air and Space Museum via AP

За словами Пола Ходаса (Paul Chodas), директора Центру досліджень навколоземних об’єктів Лабораторії реактивного руху NASA, 2020 SO може бути розгонним блоком Centaur, використаним при запуску Surveyor 2. На штучний характер об’єкта вказують такі обставини:

  • 2020 SO рухається по близькій до земної круговій геліоцентричній орбіті, що лежить майже точно у площині екліптики.
  • 2020 SO наближається до Землі з відносно низькою швидкістю, що є нехарактерним для більшості астероїдів.
  • Спостереження показують, що розмір 2020 SO лежить в інтервалі між 6 і 12 м (це майже співпадає з розмірами розгонного блоку Centaur).

Вчені сподіваються прояснити природу 2020 SO під час майбутнього тісного наближення до Землі. Підтвердженням штучного походження об’єкта можуть стати результати спектрометричних спостережень, а також особливості орбітального руху, характерні для порожніх ступенів ракет-носіїв.

За матеріалами: https://phys.org

Поделиться