Торкаючись небесної арки

Завдяки чудовим атмосферним умовам і відсутності світла від населених пунктів небо над обсерваторією Серро Паранал настільки чисте й повне яскравих зірок, що часом виникає відчуття, наче до них можна доторкнутися. На знімку можна побачити фотографа, який простягає руки до яскравого небесного об’єкта. Але це не зірка, а найбільша планета Сонячної системи — Юпітер.

Небо над обсерваторією Серро Паранал. Джерело: ESO/P. Horálek

На задньому плані можна побачити прямокутні контури чотирьох «юнітів», які є основою Дуже великого телескопа ESO. Кожен із них являє собою телескоп, оснащений 8,2-метровим дзеркалом. Вони можуть працювати як єдиний інструмент, отримуючи одні з найчіткіших зображень Всесвіту, доступних сучасній астрономії.

У поєднанні з чотирма «юнітами» працюють і чотири допоміжні 1,8-метрові телескопи. Їх можна впізнати по кулястих куполах. Ключовою особливістю допоміжних телескопів VLT є те, що вони встановлені на мобільних платформах і можуть переміщатися по рейках на один із 30 підготовлених майданчиків. Це дає можливість використовувати весь комплекс у якості інтерферометра зі змінною базою.

За матеріалами: https://www.eso.org