Телескоп Hubble зазнімкував викривлену наднову

Космічний телескоп Hubble зазнімкував наднову, яку гравітаційне лінзування показало йому тричі та перетворило на світлову дугу. Вчені розраховують, що її світло допоможе розв’язати одну з найбільших загадок нашого Всесвіту.

На цьому знімку Hubble наднова позначена тричі: як SN 2a, SN 2b та SN 2с
На цьому знімку Hubble наднова позначена тричі: як SN 2a, SN 2b та SN 2с. Джерело: www.space.com

Викривлена наднова і телескоп Hubble

У березні цього року космічний телескоп Hubble отримав зображення наднової SN H0pe. Ці найпотужніші у Всесвіті вибухи він здатний побачити на відстанях, що набагато перевищують розміри Галактики. Ось і цей вибух орбітальна обсерваторія зазнімкувала з відстані у мільярди світлових років.

Найцікавіше те, що наднова на знімку схожа на світлову дугу, котра огортає скупчення галактик PLCK G165.7+67.0 (G165), яке нагадує три яскраві плями. Цей кластер перебуває на відстані 4,5 млрд світлових років від нас. Всередині самої дуги видно три цятки, що насправді є зображеннями одного і того ж об’єкта.

Причиною дивного вигляду наднової є ефект гравітаційного лінзування. Сила тяжіння об’єктів, розташованих між нами та SN H0pe, двічі продублювала зображення зорі, примусивши світло рухатися різними шляхами. А решту випромінювання взагалі «розмазало» у космосі.

Нове дослідження

20 вересня була опублікована стаття, присвячена SN H0pe. У ній акцентується на тому, що ця наднова належить до типу Ia. Вони виникають у тісних системах, що складаються зі звичайної зорі та білого карлика. На останній весь час падає речовина з компаньйона, і це в якийсь момент призводить до вибуху.

При цьому сила вибуху і те, як він згасає, в усіх випадках однакова. Через це наднові типу Ia вчені розглядають як «стандартні свічі». За їхньою видимою яскравістю можна визначати відстань. А у випадку SN H0pe гравітаційна лінза ще й зробила її добре видимою.

З якою швидкістю розширюється наш Всесвіт

Науковці пропонують використати SN H0pe для розв’язання однієї з найбільших загадок сучасності — напруженості Габбла. Своє ім’я вона отримала не від космічного телескопа, а від сталої, яка, своєю чергою, має ім’я того ж американського вченого, що й обсерваторія.

Стала Габбла визначає, з якою швидкістю розширюється наш Всесвіт. Але проблема в тому, що її значення, отримані зі спостереження за галактиками й за реліктовим мікрохвильовим фоном, трохи різні. Як наслідок, навіть те, наскільки давно відбувся Великий вибух, визначається з похибкою.

Вчені сподіваються, що, визначивши видиму яскравість SN H0pe, вони дізнаються точну відстань до неї. А дослідивши її спектр, стане відомо, з якою швидкістю вона віддаляється від нас. За цими даними можна визначити сталу Габбла і покласти край усім суперечкам.

За матеріалами www.space.com.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine