Телескоп Hubble зазнімкував пилову структуру навколо «Ока Саурона»

У сузір’ї Центавра на відстані 240 світлових років розташована зоряна система HR 4796. Вона складається з двох світил. У центрі розташована гаряча зоря спектрального класу A0 HR 4796 A, а приблизно за 580 а.о. від неї розташований червоний карлик HR 4796 B.
Головна зоря (її вік оцінюють у 8 млн років) удвічі масивніша за Сонце та у 23 рази яскравіша за нього. Ще 1991 року астрономи виявили, що HR 4796 A оточена яскравим кільцем. Завдяки зовнішньому вигляду його прозвали «Оком Саурона».

Кільце навколо зорі HR 4796 A. Джерело: ESO/J.-L. Beuzit et al./SPHERE Consortium

Радіус кільця навколо HR 4796 A сягає близько 77 а.о., його ширина — приблизно 18 а.о.. Найімовірніше, воно складається з уламків, що утворилися внаслідок зіткнення двох або більше планетезималей. Результати спектрометричних спостережень свідчать про те, що пил у його складі має червонуватий відтінок, який зазвичай притаманний толінам — органічним молекулам, що утворюються з метану та інших простих вуглеводнів під дією ультрафіолетового випромінювання.

Але виявилося, що «Око» — лише частина набагато складнішої структури. Під час недавніх спостережень зорі, телескоп Hubble зазнімкував величезний пиловий кокон діаметром до 240 млрд км (1600 а.о.), що оточує її. Ця структура має досить складну, асиметричну форму, що чимось нагадує ключку. Одна її половина помітно витягнута, в той час, як інша помітно коротша і здається сплющеною.

Поки астрономи не дійшли єдиної думки стосовно питання, що вплинуло на форму «кокона». За однією версією, асиметрія може бути пов’язана з рухом зорі крізь міжзоряний простір, подібно до того, як човен, що рухається по воді, утворює хвилю. Згідно з іншим припущенням, причиною асиметрії є гравітація другого компонента подвійної системи.

Складна пилова структура навколо зорі HR 4796 A. Джерело: NASA/ESA/G. Schneider (Univ. of Arizona)

За словами дослідників, відкриття слугує черговим нагадуванням про те, що не можна розглядати такі системи у відокремленості від їхнього безпосереднього оточення. Взаємодія з міжзоряним середовищем і сусідніми світилами відіграє вкрай важливу роль у формуванні молодих зір і планет. Стаття про відкриття була опублікована в лютневому випуску журналу Astronomical Journal.

Лице з виразом болю: Perseverance знайшов дивовижну скелю
Приречений світ: хмара натрію видала вулканічний екзосупутник
Погляд з безмежності: як самотній астронавт Apollo 15 побачив Землю по-новому
Планета у подвійній системі допоможе розгадати загадку червоних карликів
Нова теорія про гравітацію без маси: знайдена альтернатива темній матерії 
Вийшла безплатна ознайомча версія українського дизельпанку про галичан у космосі Sand
З першого разу: вежа Mechazilla успішно зловила прискорювач Super Heavy
Спіймай мене, якщо зможеш: пряма трансляція п’ятого польоту Starship
У розв’язанні задачі трьох тіл знайшли «острови стабільності»
Вчені відтворили звук магнітного перевороту Землі 41 000 років тому