Ключовими даними звіту NASA стали свідчення екіпажу Artemis II

Екіпаж місії Artemis II помітив спалахи від ударів крихітних космічних тіл об місячну поверхню. Таке слабке світло від зіткнень люди, ймовірно, ще ніколи не бачили неозброєним оком. Попередній науковий звіт про обліт Місяця NASA оприлюднила через пів року після завершення місії. Астронавти також описали кольори порід, рельєф і сонячну корону.

Земля на знімку екіпажу Artemis II
Земля на знімку екіпажу Artemis II, зробленому 6 квітня на початку прольоту за далеким боком Місяця. Авторство: NASA

Спалахи в тіні Місяця

П’ять спалахів астронавти зафіксували 7 квітня, коли Місяць повністю закрив від них Сонце. Затемнення тривало близько 56 хвилин. Один зі спалахів одночасно побачили командир Рід Вайзмен і Джеремі Гансен.

Згідно з попереднім звітом NASA, усі спалахи з’явилися на неосвітленій частині диска. Під прямим сонячним світлом екіпаж не помітив жодного, тому науковці вважають ці спалахи найтьмянішими з будь-коли побачених людиною. За їхньою оцінкою, тіла, що спричинили удари, мали розмір у кілька сантиметрів. Раніше з орбіти такі спалахи щонайменше тричі бачили екіпажі Apollo 16 і Apollo 17.

Місія пролітала біля Місяця в період, коли великих метеороїдних потоків не було. Тому підтверджені спалахи задають нижню межу частоти ударів. Ці дані врахують під час планування наступних місій Artemis.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал Місяць №2 2024 (191)

До товару

Корона і земне світло

Майже годину астронавти спостерігали сонячну корону. Вони описали кілька корональних стримерів, тобто витягнутих структур, сформованих магнітними петлями. Частина з них пульсувала, а наприкінці затемнення корона виглядала симетричнішою, ніж на початку. Це збігається з даними обсерваторії SOHO.

Видиму для екіпажу частину Місяця тоді освітлювало лише світло, відбите Землею. На знімках астронавтів поверхня в цьому світлі має синюватий відтінок, хоча самі астронавти розгледіти на ній деталі не змогли.

Кольори й рельєф

Камери на борту Orion не калібрували для наукових вимірювань, тож головним джерелом даних про кольори стали усні описи астронавтів. Як зазначає Universe Today, їх порівнюватимуть зі знімками апарата Lunar Reconnaissance Orbiter.

Плато Аристарха Крістіна Кох описала як жовтувате, а Рід Вайзмен побачив там відтінок зеленкувато-коричневого скла. Коричневий колір може вказувати на вулканічне скло, багате на титан, як у зразках Apollo 17. Зелений може відповідати склу, багатому на магній, як у зразках Apollo 15.

На рівнині Океану Бур екіпаж помітив дугу світлих смуг. Аналіз показав, що це система пологих тектонічних хребтів завдовжки близько 600 км. Уступи хребтів заввишки лише близько 100 м, приблизно як 30-поверховий будинок. Одне з можливих пояснень того, як їх розгледіли з відстані в тисячі кілометрів, полягає в пологих схилах, які на всій довжині системи трохи змінювали освітлення.

Нові імена на мапі

Перед обльотом екіпаж запропонував імена для двох яскравих кратерів. Перший має стати кратером Інтегріті на честь корабля, другий — кратером Керролл на пам’ять про покійну дружину Ріда Вайзмена. Заявку до Міжнародного астрономічного союзу вже готують.

Автори звіту радять майбутнім місіям Artemis брати калібровані камери, окремий датчик спалахів і пасивний запис звуку в кабіні. Саме усні описи цього разу стали найціннішими даними. Повний архів знімків і аудіо вже відкритий у системі NASA Planetary Data System.

Новини інших медіа
Рівномірнішу будову галактик пов’язали зі швидшим обертанням
Космічна радіація неоднаково змінює мозок мишей різної статі
Первинна чорна діра може підірвати Сонце
Вантажний корабель Dragon відлітає з МКС зі зразками експериментів
Як виростити картоплю в імітації місячного ґрунту
Астрономи знайшли у сусідній системі прихований білий карлик
За даними Euclid склали рекордний каталог гравітаційних лінз
Після магнітної бурі Землю вперше оточили чотири радіаційні пояси замість двох
Blue Origin виведе на орбіту сервери Google для штучного інтелекту
Телескоп James Webb показав злиття надгіганта та сонцеподібної зорі