Як стверджують астрологи, з 21 травня Сонце заходиться у Близнятах. Проте насправді у це сузір’я воно увійде майже за місяць — 20 червня. Чому так відбувається і що цікавого можна побачити у цьому сузір’ї — читайте у статті.
Сонце у Близнятах
Астрологи стверджують, що 21 травня Сонце увійшло у знак Близнят. Однак це зовсім не означає, що воно зараз перебуває в однойменному сузір’ї. Причина цього криється в тому, що люди, які передбачають майбутнє за зорями, користуються даними спостережень, що були актуальними 2000 років тому.
Відтоді точка весняного рівнодення змістилася з Овна у Риби, й, відповідно, час входження нашого світила в інші сузір’я змінився. До того ж були уточнені їхні межі, що ще більше заплутало ситуацію. Докладніше про це можна прочитати у статті.
У випадку з Близнятами різниця між даними астрологів та астрономів виявилася дуже великою. Адже останні точно знають, що у сузір’я Близнят Сонце увійде тільки 20 червня — за день до того, як, за даними астрологів, воно вийде з нього.
У зв’язку з такою великою різницею між астрономічними та астрологічними даними, сузір’я Близнят зараз, у другій половині травня, можна спостерігати на небі, хоча і досить обмежено. Зазвичай так не буває, бо якщо Сонце перебуває у якомусь сузір’ї, то воно на небі вдень.
Щодо Близнят, то їхні найяскравіші зорі — Кастор і Поллукс — ще можна спостерігати на вечірньому небі над західним горизонтом. Особливо їх шукати не доведеться, треба просто дивитися в тому напрямку, де сіло Сонце, і два яскраві вогники поруч будуть тим, що ви шукаєте.
Хоча насправді найкращий час для спостереження за Близнятами настане наприкінці осені й узимку. Тоді вони будуть високо підійматися на небі в середині ночі, й можна буде роздивитися не тільки найяскравіші зорі, а й значно тьмяніші об’єкти. Його пошуки можна почати з Поясу Оріона. Далі знайти у цьому ж сузір’ї яскраву червону зорю Бетельгейзе і провести до неї лінію з середини Поясу. Вона і вкаже на Близнят.
Плутанина з Близнятами
Назва «Близнята» щодо цього сузір’я закріпилася ще у вавілонських текстах. Тоді у парі фігур на небі бачили Лугалірру та Мешламтеа — пару богів, що стережуть вхід до підземного царства мертвих. Вони були чи то підлеглими, чи то втіленням іншого бога — Нергала, який асоціювався із Сонцем, що випалює всю рослинність, та взагалі був у місцевому пеклі головним.
Проте зараз ми більше знаємо античний варіант міфу про Близнят, де сузір’я асоціюється із зовсім іншою двійнею — Кастором і Поллуксом, або Полідевком. З’явилися на світ вони від спартанської цариці Леди в результаті однієї з численних еротичних пригод Зевса. Так сталося, що вони хоча й були близнятами, але батьком Поллукса був сам верховний олімпійський бог, а батьком Кастора — законний чоловік Леди, цар Тіндарей.
Разом Кастор і Поллукс брали участь у більшості героїчних пригод, описаних у давньогрецьких міфах, однак закінчилося все це погано — в одній із сутичок Кастор загинув і мав, як смертний, вирушити до Аїда, володаря царства мертвих.
Поллукс же, як бог, мав вічно жити на небі. Проте не захотів такої долі без брата і вмовив Зевса забрати й того на небо. Так вони стали сузір’ям і їхніми іменами названі дві найяскравіші зорі у ньому.
Зорі Близнят
Найчастіше Альфою будь-якого сузір’я є найяскравіша його зоря. Але у Близнятах це не так. Тут найяскравішим світилом є Поллукс, і він — Бета Близнят. Відстань до нього становить 34 світлових роки, тож він є найближчою до нас зорею-гігантом.
Вік Поллукса становить лише 1,19 млрд років, але через те, що його маса на 91% більша, ніж у Сонця, еволюція його зайшла вже значно далі, ніж у випадку нашого світила. Ця зоря вже залишила Головну послідовність, і її оболонки почали роздуватися. Зараз діаметр зорі майже в 9 разів більший за сонячний.
З початку 1990-х років у Поллукса почали підозрювати існування планети. У 2006-му ніби навіть підтвердили, що це — газовий гігант у 2,3 раза масивніший за Юпітер. Один оберт він здійснює за 590 діб. Щоправда, у реальності цієї планети фахівці й досі сумніваються.
Друга за яскравістю зоря сузір’я — Кастор, який є менш яскравим у двійні, але при цьому вважається Альфою Близнят. На небі ці два світила перебувають зовсім поруч, але насправді відстань між ними складає близько 16 св. років.
Від Сонця Кастор відділяє 49 св. років. Насправді це не одна зоря, а система, що складається з шести компонентів. Головним із них є біла зоря головної послідовності масою у 2,37 і радіусом у 2,09 сонячних. Навколо неї з періодом у 2,21 доби обертається червоний карлик, маса якого складає тільки 38% сонячної.
Ця пара з періодом у 459 років обертається навколо спільного центру мас з іншою, яка теж складається з білої зорі та червоного карлика. У цій другій парі маси компонентів складають 1,79 та 0,39 сонячної, а обертаються один навколо одного вони за 2,93 доби.
Своєю чергою, навколо чотирьох вищезгаданих зір сильно витягнутою орбітою з періодом у 14 тис. років обертається ще одна пара зір. Це — два червоних карлики з масами близько 0,6 сонячної кожен. Оберт один навколо одного вони здійснюють лише за 0,81 доби. Але й це ще не все. У 2018 році було висловлене припущення, що навколо останньої пари з періодом близько 50 земних років обертається коричневий карлик, маса якого у 49 разів більша, ніж у Юпітера.
Третьою за яскравістю зорею Близнят є їхня Гамма, яка зветься Альхеною. Це — біла зоря у 2,8 раза масивніша за Сонце, яка віддалена від нас на 109 світлових років. Четверта — μ Близнят — також відома як Теят Постеріор. Вона є червоним гігантом, що за масою переважає Сонце у 2,1, а за радіусом — у 80 разів, віддаленим від нас на 232 св. роки. Разом ці два світила утворюють «ноги» Близнят.
Змінні у Близнятах
Також цікавими є дві змінні зорі, що розташовані у цьому сузір’ї. Перша з них — ζ Близнят, або ж Мекбуда. Насправді це теж кратна зоряна система, віддалена від нас на 1200 св. років і складається принаймні з чотирьох компонентів. Добре з них вивчений тільки головний, який є класичною цефеїдою.
Ці зорі відомі тим, що вони пульсують, то зменшуючись у розмірах, то розширюючись. При цьому період цих процесів залежить від їхньої світимості. Конкретно Мекбуда має масу в 7,7 сонячних і період у 10,2 доби. За цей час вона змінює свою видиму величину від +3,7 до +4,2.
Другою цікавою змінною є U Близнят. Це так звана карликова нова. Система складається з білого карлика масою 1,2 сонячних та червоного карлика, маса якого складає 42% сонячної, що обертаються навколо спільного центра мас з періодом лише 4 години. З останнього на перший відбувається перетікання речовини.
Газ утворює навколо мертвого залишку зорі оболонку. Через нерегулярні проміжки часу від 62 до 257 діб у ній відбуваються спалахи. Внаслідок цього яскравість зорі збільшується у сотні разів.
Інші цікаві об’єкти
Крім того, у сузір’ї Близнят є кілька вартих уваги об’єктів, які не є одиничними зорями. Перший із них — М35 — розсіяне зоряне скупчення, що містить 418 відомих членів. Розташоване воно на відстані 2800 св. років від нас.
Іншим цікавим об’єктом є планетарна туманність NGC 2392. Вона має кілька назв: туманність Ескімос, туманність Обличчя Клоуна, туманність Лев, і справді нагадує обличчя, оточене хутром чи мереживним жабо. Насправді вона є залишком сонцеподібної зорі, що проминула стадію червоного гіганта і скинула оболонки.
Ще одним цікавим об’єктом, щоправда, вже недоступним для любительських телескопів, є Гемінга. Це одна з найближчих до Землі нейтронних зір. Відстань до неї становить близько 800 світлових років. Цікаво, що природа її деякий час лишалася остаточно нез’ясованою. Відкрита вона була як надзвичайно яскраве джерело рентгенівського випромінювання ще у 1975 році. Проте в інших діапазонах, включно з оптичним, її тривалий час не вдавалося ідентифікувати з жодним об’єктом. Лише 1992-го її знайшли у рентгенівському, а 1996-го — у радіодіапазоні, й стало остаточно зрозуміло, чим вона є.
