Пошуки позаземного життя завжди були ускладнені сильним фоновим шумом, який генерує Земля, що ускладнювало виділення інопланетних сигналів. Проте новий метод розпізнавання радіосигналів, які мандрують Всесвітом, може значно спростити цей пошук.
«Я вважаю, що це одне з найбільших досягнень SETI в останній період», — каже астрофізик Ендрю Сіміон, співавтор статті, що описує цей метод, та директор Дослідницького центру пошуку позаземного розуму (SETI) у Берклі.
Радіохвилі, випромінювані інопланетними цивілізаціями, які існують на далеких краях Чумацького Шляху, мають подолати 100 тис. світлових років, щоб досягти Землі. Ці радіохвилі розсіюються під час зіткнення з турбулентною, іонізованою плазмою міжзоряних простору. Таке розсіювання є характерним лише для міжзоряних мандрівок і раніше спостерігалося серед пульсарів. Це створює характерне «мерехтіння», відоме як «дифракційна сцинтиляція», коли радіохвилі починають взаємодіяти одна з одною.
Браян Бжицький, кандидат наук з астрофізики, разом із Сіміоном та іншими колегами з проєкту SETI Breakthrough Listen, розробив програму, яка дозволяє відрізнити радіохвилі від цього міжзоряного мерехтіння. Вчений жартома називає це відсіюванням із купи сіна.
Як відрізнити шум від повідомлення?
Десятиліттями проєкт SETI досліджував небо, шукаючи радіохвилі, які могли б походити лише від інопланетних технологій. Іноді серед білого шуму Всесвіту з’являється дивна частота. У ці моменти дослідники, набравшись терпіння, намагаються перетворити радіоприймач зі статичного режиму на режим програвача. У дуже вузькому діапазоні частот з’являється чіткий і безперервний сигнал, схожий на той, який можна спостерігати, коли приймати вхідні сигнали від FM-радіо або космічного корабля.
Природні явища, такі як блискавка, Сонце, пульсари та наднові зорі, не можуть створити вузькі сигнали, оскільки вони мають значно більший діапазон частот.
Проте, хоча є підстави ставитися до цих сигналів з підозрою, більшість із них — це сплески, створені людським втручанням, такими як супутники, мобільні телефони, Wi-Fi або мікрохвильові печі.
Наприклад, походження відомого 72-секундного сигналу SETI «Wow!», виявленого у 1977 році радіотелескопом в Огайо, досі залишається невідомим. Хоча деякі гіпотези зв’язують його з кометою. Після того часу сигнал більше не був зареєстрований.
Сцинтиляція як спосіб спілкування
Для того, щоб бути впевненими, що сигнали отримані від інопланетних цивілізацій, а не від земних джерел, SETI досліджує небо, щоб визначити напрямки, з яких надходять ці сигнали. Якщо сигнал надходить з кількох напрямків, це, ймовірно, зумовлено земними перешкодами. Але якщо він надходить з одного напрямку — це може бути повідомленням від інопланетян.
Проте відповідь на екзистенційне питання про те, чи ми одні у Всесвіті, можливо, не задовольняє нас. Нам необхідно бути абсолютно впевненими. Якщо інопланетяни існують, є велика ймовірність того, що вони також використовують радіохвилі для зв’язку, оскільки це ефективний спосіб комунікації, який легко проникає крізь атмосферу та міжзоряний простір, як вважають дослідники.
Припускається, що розвинена інопланетна цивілізація зрозуміла б, що сцинтиляція сама по собі є повідомленням, пишуть дослідники. Навіть якщо вузькосмуговий радіосигнал не містить явних початкових даних після подорожі через міжзоряний простір, команда робить висновок, що сама присутність сцинтиляції передала б повідомлення: «Ми тут».
Раніше ми повідомляли про те, як вчені готують план «першого контакту» з інопланетянами.
За матеріалами The Astrophysical Journal.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
