Команда американських планетологів повідомила про виявлення слідів двох величезних кратерів на поверхні Венери. Вони утворилися на ранньому етапі життя планети приблизно 3,5 млрд років тому.
Одна з особливостей Венери полягає в тому, що на ній не знайдено кратерів діаметром понад 300 км. Вчені пов’язують це з тим, що у відносно недалекому минулому (600 млн років тому), практично вся поверхня була затоплена потоками лави, які приховали сліди попередніх ударів.
Однак можливо, деякі сліди гігантських зіткнень минулого все ж зуміли зберегтися до наших днів. Команда дослідників звернула увагу на ділянку планети під назвою тессера Хаастте-Баад. Вона являє собою концентричне багатокругове утворення діаметром у 1500 км. Щось подібне до цього було знайдено на Каллісто. Там кільцеві структури виникали внаслідок витіснення води з-під поверхні внаслідок великих ударів астероїдів, що призводило до деформування кори.
Під час моделювання вчені дійшли висновку, що тессера Хаастте-Баад могла виникнути аналогічним чином. Це можливо в тому випадку, якщо поверхня ранньої Венери являла собою тонку тверду оболонку над розплавленою масою. У цьому разі падіння великого об’єкта призвело б до її пробиття, після чого розплавлений матеріал під поверхнею був би виштовхнутий назовні, спричиняючи деформацію кори й утворення концентричних кілець.
Додатковий аналіз також показав, що деякі з кілець на поверхні тессери зміщені. Це може свідчити про те, що вона утворилася внаслідок практично одночасного падіння в одному місці двох об’єктів діаметром приблизно 75 км кожен. Перший удар утворив море лави, яке сформувало рельєф тессери. Потім другий удар припав на лавове море, утворивши концентричні кільця. За оцінками вчених, ця подія могла статися приблизно 3,5 млрд років тому.
Раніше ми розповідали, що геологічна історія Венери може бути більше схожа на земну, ніж вважалося.
За матеріалами Phys.org
