Океан магми: багата сіркою атмосфера натякнула на секрети екзопланети

Міжнародна команда дослідників залучила телескоп James Webb для вивчення атмосфери суперземлі L 98-59 d. Їм вдалося знайти сполуки сірки, що вказують на бурхливу вулканічну активність.

Суперземля біля червоного карлика

L 98-59 d — це одна з чотирьох підтверджених екзопланет, що обертаються навколо червоного карлика за 34,6 світлових років від Землі. Вона являє собою суперземлю. Маса L 98-59 d в 1,52 раза, а радіус у 1,94 раза перевершують масу і радіус Землі. Вона робить один оберт навколо своєї зорі за 7,5 дня. Рівноважна температура поверхні L 98-59 d становить 143 °C, що ставить її далеко за межі населеної зони.

Порівняння планет Сонячної системи і планет, що обертаються навколо червоного карлика L 98-59. Джерело: ESO/L. Calçada/M. Kornmesser (Acknowledgement: O. Demangeon)

З огляду на середню щільність L 98-59 d, дослідники висловлювали припущення, що це водний світ, значна частина маси якого припадає на воду та/або водяний лід. Однак результати спостережень, виконаних за допомогою телескопа James Webb (JWST), малюють зовсім іншу картину. L 98-59 d може являти собою не водний, а вулканічний світ.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Річ у тім, що L 98-59 d — це транзитна екзопланета. Щоразу, коли вона проходить на тлі своєї зорі, частина зоряного світла проникає через її атмосферу. JWST вдалося виділити це світло та отримати його спектр. Потім міжнародна команда дослідників використала комп’ютерні моделі, засновані на наявних даних про атмосфери екзопланет, щоб скласти потенційне уявлення про хімічний склад газової оболонки L 98-59 d.

Океан магми?

Результати здивували вчених. Їм не вдалося знайти слідів вуглекислого газу або водяної пари. Натомість атмосфера екзопланети виявилася багатою на діоксид сірки (SO₂) і сірководень (H₂S). Їхня наявність вказує на бурхливу вулканічну активність на зразок тієї, що ми спостерігаємо на супутнику Юпітера — Іо. Вона може провокуватися близькістю L 98-59 d до своєї зорі, а також приливними взаємодіями із сусідніми планетами, які розтягують її надра, розплавляючи їх і спричиняючи найпотужніші виверження. Вчені навіть припускають, що поверхня L 98-59 d може бути покрита океаном магми.

Вулканічна екзопланета в уявленні художника. Джерело: NASA’s Goddard Space Flight Center/Chris Smith (KRBwyle)

У разі підтвердження знахідки, L 98-59 d стане найменшою екзопланетою, у якої вдалося знайти атмосферу. Хоча з очевидних причин цей світ навряд чи є домівкою для життя, він дає змогу вченим краще зрозуміти, як саме формуються екзопланети. Тому вони мають намір продовжити його вивчення.

Раніше ми розповідали про те, які з найближчих до нас екзопланет у майбутньому могли б стати цілями для міжзоряної експедиції.

За матеріалами Phys.org

Новини інших медіа
Аварія ракети Vulcan вдарила по планах Amazon Leo і Пентагону
Вище та потужніше: Ілон Маск анонсував нову версію Starship
Voyager 1 наближається до нового рекорду віддаленості від Землі
Астрономи знайшли джерело загадкових спалахів масивної зорі
Загадку згасання зореутворення перевірили на далекій групі галактик
Астрономи вперше побачили зникнення газового гіганта з поля зору
ALMA виявила три зоряних ядра на різних стадіях еволюції всередині однієї газової хмари
Нещодавно відкритий об’єкт заповнює проміжок між нейтронними зорями та чорними дірами
Аварія на першій хвилині польоту: як блискавка ледь не зірвала місію Apollo 12
Небачений масштаб для астрофізики: створена найбільша симуляція Всесвіту