Учасники фінансованого NASA проєкту SWIM (Subsurface Water Ice Mapping) опублікували новий набір карт. Вони демонструють розподіл покладів водяного льоду під марсіанською поверхнею.
Де шукати лід на Марсі?
Лід стане життєво важливим ресурсом для перших людей, які досягнуть Червоної планети. Він забезпечить їх водою, киснем і компонентами ракетного палива. Крім того, лід є важливим об’єктом досліджень. Космонавти зможуть взяти керни та вивчити, як у минулому змінювався клімат планети. Також не можна виключати, що вони зможуть пролити світло на питання про те, чи був Марс коли-небудь населеним.
Але де конкретно шукати лід на Марсі? Атмосфера планети настільки розріджена, що будь-яка рідка вода відразу ж випарується. Відкриті поклади льоду на екваторі спіткає така сама доля. На марсіанських полюсах є великі скупчення водяного льоду, проте ці області занадто холодні для тривалого перебування там космонавтів або роботів.
На щастя, зібрані космічними апаратами дані вказують на те, що в багатьох частинах Марса є підповерхневі поклади водяного льоду. Особливо в цьому плані привабливі середні широти північної півкулі. Завдяки нижчому рівню поверхні атмосфера над ними товща, ніж у більшості інших місць планети, що полегшує гальмування спускальних апаратів. Ідеальним місцем для посадки пілотованої експедиції було б місце на найпівденнішому краю цього регіону — досить далеко на північ, щоб там уже міг бути присутнім лід, але досить близько до екватора, щоб забезпечити максимально теплі температури для космонавтів.
Карта покладів марсіанського льоду
Саме тому цей регіон є предметом вивчення проєкту SWIM. Нещодавно він випустив новий і найдетальніший набір карт, що демонструють розподіл покладів водяного льоду на Марсі.
У попередніх версіях карти використовувалися зображення з нижчою роздільною здатністю, а також дані, отримані радарами та спектрометрами, встановленими на космічних апаратах, що досліджують Марс. Під час складання нової версії, вчені вперше залучили дві камери з вищою роздільною здатністю, встановлені на борту зонда MRO. Дані Context Camera дали змогу уточнити карти північної півкулі, а дані камери HiRISE — визначити межі залягання льоду. Для цього використовували кратери, що недавно утворилися. Так, у 2022 році HiRISE виявив свіжу 150-метрову ударну формацію, яка оголила поклади льоду.
Завдяки HiRISE також були виявлені так звані полігональні рельєфи. Вони виникають, коли внаслідок сезонного розширення та стиснення підповерхневого льоду в ґрунті утворюються багатокутні тріщини. Наявність таких полігонів навколо свіжих, заповнених льодом ударних кратерів — ще одне свідчення того, що під поверхнею в цих місцях приховано ще більше льоду.
За матеріалами https://www.nasa.gov
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
